Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко запропонувала сформувати коаліцію на базі всіх парламентських політичних сил заради подолання негативних наслідків фінансової світової кризи. Заява голови Кабміну викликала серйозний резонанс у вітчизняному політикумі. Головні політичні гравці – Президент Ющенко і лідер опозиції Янукович – поки не готові пристати на пропозицію Тимошенко. На прохання УНІАН відомі експерти оцінили ініціативи Тимошенко і перспективи їх втілення на фоні затяжної політичної кризи.
Директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський вважає пропозицію об’єднати усі фракції у коаліцію такою, що мала небагато шансів на реалізацію. Проте, як ідею зібратися в парламенті і виробити кроки для запобігання страшним наслідкам кризи, він вважає її абсолютно правильною.
«Позиція зафіксована, є готовність прийняти будь-яку допомогу від опозиціонерів, колишніх партнерів для вироблення тактики поводження в цей непростий час, - відзначив експерт. - Це позитивний факт. Думаю, що сформулювати відповідь тим, кого стосувалося звернення, непросто. Якщо ж ви не хочете йти на зустріч, значить у вас бажання подолати кризу не превалює над планами отримати владу тощо. Також Погребинський наголосив, що позиція Тимошенко є певним коригуванням іміджу в напрямку формування відповідального державного діяча, а не «лідера війни».
На думку Президента Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігоря Жданова, зараз в державі «настав час збирати каміння».
«Ми стикнулися з глобальної економічною кризою , яка потребує скоординованих дій, - сказав він. - Зараз політики проходять тест на відповідальність перед власним народом. Або ж вони можуть об’єднатися і згуртуватися і відповісти на нові виклики, або ж надалі будуть турбуватися про власні внутрішньополітичні, партійні інтереси».
Жданов нагадав ситуацію, що мала місце у Великобританії, коли в часи Другої світової війни існував «військовий кабінет», очолюваний Уїнстоном Черчіллем. В нього входили і консерватори, і лейбористи. А вибори були проведені після закінчення війни.
Експерт впевнений, що в сьогоднішніх умовах в Україні «потрібно включити в роботу найбільших професіоналів із різних партій, створивши високопрофесійний уряд». «Щоправда, здійснити це навряд чи вдасться, - зітхає Жданов. - Зокрема, не варто розраховувати на підтримку Президента».
Андрій Єрмолаєв, Директор Центру соціальних досліджень "Софія" зазначає, що «незалежно від політичних баталій, завдання виконавчої влади проводити ефективну поточну політику, а зобов’язання Президента, як гаранта Конституції, дотримуватися принципу безперервності влади, а відповідно визнавати діяльність Верховної Ради».
При цьому, на його думку, Уряд Тимошенко сам став каталізатором кризи.
«Справді, зараз потрібний дієвий «технічний» уряд і це має бути не переформатування, а зміна урядової команди, - сказав Єромалаєв. - Думаю, що виступ Тимошенко говорить про розгубленість уряду. Після такого ходу політична війна може перейти в гарячу фазу».
Коментуючи ситуацію навколо дострокових виборів, експерт сказав, що вибори потрібні, оскільки завдання будь-яких виборів саме і полягає у формуванні більш ефективної влади.
«Проте потрібно відмовитися від грудневих виборів і готувати більш серйозно вибори на лютий – березень наступного року, відпрацювавши передвиборче законодавство, - говорить Андрій Єрмолаєв.- Зараз ми маємо проблему, тому що Президент прийняв погано прораховане політичне рішення, тому воно, зокрема, і не отримало контрасигнації прем’єра».
Політичний експерт Володимир Поляков відзначив, що «заява Тимошенко з пропозицією створити нову коаліцію протидії світовій фінансовій кризі та переформатувати під неї уряд свідчить про те, що Прем’єр готова заради стабілізації ситуації та відміни дострокових виборів піти на значні поступки у тому числі кадрові».
Він наголосив, що у своєму виступі Тимошенко послала сигнал Президенту Ющенку, що вона в принципі може відмовитися від участі у президентських виборах в обмін на стабільну роботу уряду та парламенту.
«З іншого боку, вона послала й сигнал суспільству про те, хто ж насправді працює над подоланням наслідків світової економічної кризи, а хто в цей момент готовий поміняти заради посад та президентських перспектив добробут українців», - заявив Поляков.
Експерт наголошує, що незалежно від того чи приймуть пропозицію Тимошенко провідні політичні гравці прем’єр «залишатиметься в очах виборців останнім осередком стабільності в країні». А все тому, що «опоненти Тимошенко вже не зможуть дорікати їй якимись економічними провалами, бо вона завжди може вказати на їхню особисту вину внаслідок неможливості знайти компроміс та вгамувати власні політичні амбіції заради інтересів держави».
Директор PR-групи «Політтех» Тарас Березовець підкреслює, що «світові лідери зараз своїм прикладом показують, що національні інтереси для них є набагато важливішими за будь-які внутрішні конфлікти: у США суперники на президентських виборах Барак Обама і Джон Маккейн вирішили відкласти вбік свої розбіжності і разом пишуть програму економічного порятунку країни». Натомість Україна, стверджує експерт, доводить діями своїх керівників, що вона є незрілою. «Замість порятунку від глобальної кризи вирішили побавитися у вибори. Тобто мільйони замість стабілізації викинути на вітер».
Ініціатива прем`єра стосовно коаліції захисту України від фінансової кризи об`єктивно з`явилася у потрібний момент, розмірковує політтехнолог. «Але чи вдасться її реалізувати? Адже на зустріч до прем`єра прийшли тільки дві фракції і одна в неповному складі. Проте прем`єр тут зіграла на випередження, оскільки ключовою була заява, що уряд відповідальності з себе не зніме».
Березовець вважає, що Президент намагається зіграти у жорсткого топ-менеджера. Однак, наголошує політтехнолог, РНБО в його нинішньому жалюгідному інтелектуальному стані, з таким керівництвом, не може бути альтернативою уряду ні в плані легітимності, ні професійності. «Тимошенко, як на мене, ризикує, коли пропонує переформатувати склад уряду. Незрозуміло, чи буде адекватною заміна одних міністрів на інших. Тим більше, що ми бачимо по ставленню того ж Віктора Януковича та Президента, що світова економічна криза турбує їх набагато менше, ніж те, що нинішній уряд залишається при владі. Прихід до уряду опозиційних політиків не піде на користь Кабміну». Експерт також нагадує, що останній раз чвари в українській владі завершилися розпуском Центральної Ради і втратою незалежності у 1918 році.
