Координатор парламентської коаліції, керівник фракції Партії регіонів у Верховної Раді Раїса БОГАТИРЬОВА вважає, що Президент Віктор ЮЩЕНКО має запропонувати свій варіант законопроекту про внесення змін до Закону “Про господарські товариства”.

Про це в ексклюзивному коментарі УНІАН повідомила речник фракції Партії регіонів Людмила ХАРІВ із посиланням на Р.БОГАТИРЬОВУ.

«Ситуація сьогодні така: ми маємо 117 великих підприємств, в яких держава має від 50 до 100 відсотків акцій. З них 73, де частка держави від 50 до 60 відсотків. Тобто, саме на ці 73 підприємства безпосередньо впливають зміни до закону. Цей контрольний пакет мав би дозволяти державі ефективно керувати цими підприємствами. Зараз же, маючи такий пакет акцій, держава не може провести збори акціонерів. Це нонсенс, коли підприємства із домінуючою держвласністю управляються ким завгодно, але не державою», - сказала Р.БОГАТИРЬОВА.

Відео дня

За її словами, парламентська більшість, ухвалюючи зміни до закону, керувалася, передусім, інтересами держави, всупереч інтересам окремих бізнес-груп, яким вигідно управляти підприємствами з держвласністю в обхід держави. “Зрозуміло, що саме ці бізнес-угруповання і зчинили такий галас з приводу даного закону, що, очевидно, і призвело до його ветування Президентом”, - вважає координатор парламентської більшості.

„Ми мусимо діяти максимально відкрито, адже ми маємо зобов’язання, поставивши підписи під Універсалом національної єдності. Якщо Президент вважає, що такі зміни до закону – це лише частина питання, то нехай пропонує своє бачення, коли ці документи ще проходять через парламентські засідання. Нехай продемонструє, що ми повинні працювати разом, а не валити ініціативи за фактом і потім на всю країну повчати”, – цитує слова Р.БОГАТИРЬОВОЇ речник фракції Л.ХАРІВ.

Як повідомляв УНІАН, 19 жовтня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства), за яким збори акціонерів вважаються правомочними, якщо на них присутні акціонери (їх представники), які володіють в сукупності більш як 50% голосів (У попередній редакції закону записано, що збори вважаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, які володіють більш як 60% голосів). Закон, у разі підписання, мав набути чинності з 1 січня 2007 року.

Третього листопада В.ЮЩЕНКО повернув закон до парламенту, бо вважає, що зменшення кворуму зборів акціонерів до 50% призведе до порушень інтересів міноритарних учасників господарських товариств.

У своїх пропозиціях до документа глава держави відзначив, що зменшення кворуму для проведення загальних зборів цих господарських товариств матиме наслідком одночасне зменшення і кількості голосів учасників товариств, необхідної для прийняття найважливіших для товариства і його учасників рішень, – якщо зараз зазначені питання можуть вирішуватися за наявності майже половини голосів всіх учасників товариств, то за законом від 19 жовтня 2006 року необхідною буде лише третина голосів учасників товариства.

На переконання глави держави, це призведе до порушень інтересів учасників господарських товариств, насамперед міноритарних. Адже в необхідних для мажоритарних учасників товариства випадках можна буде обійтись без голосів дрібних акціонерів, не враховувати їхню думку при вирішенні важливих питань. Це також спричинить нові корпоративні конфлікти, численні зловживання у цій сфері, дестабілізацію українського фондового ринку.

Президент наголосив, що такі зміни до Закону «Про господарські товариства» не відповідають нормам Конституції щодо непорушності права приватної власності, забезпечення захисту державою всіх суб`єктів права власності, призводитимуть до звуження обсягу прав громадян при внесенні змін до чинних законів, що заборонено Конституцією України.

На переконання глави держави, такі зміни ще більше поглиблять негативні тенденції до перерозподілу власності, які і так набули загрозливого характеру. За офіційними даними, протягом останніх 2-х років мішенню рейдерських атак стали понад 2000 підприємств. Це провокує нестабільність у відносинах власності, створює загрозу економічній безпеці держави.

Враховуючи вищенаведене, Президент України прийняв рішення застосувати до Закону право вето.