У програмі зазначається, що проблемою, яка потребує розв’язання, є значна диспропорція між рівнем космічного потенціалу та його впливом на результати вирішення актуальних загальнодержавних і суспільних завдань. В програмі передбачається, зокрема, розширення присутності вітчизняних підприємств на світовому ринку космічних послуг, забезпечення доступу в космос; проведення наукових космічних досліджень, прикладних наукових досліджень з питань створення перспективних зразків ракетно-космічної техніки та передових технологій, реалізації престижних національних проектів, а також виконання науково-освітніх програм.
В програмі йдеться, що орбітальне угруповання космічних апаратів спостереження Землі створюється вперше. Передбачається, що до його складу ввійде, крім наявного на орбіті космічного апарата “Січ-2”, ще один космічний апарат “Січ-2-1”, який забезпечить глобальний огляд поверхні Землі в оптичному діапазоні з розрізненістю 8 метрів. “Це дасть змогу на належному рівні забезпечити прикладне використання даних для оцінки стану озимих культур, визначення видового складу лісів, дистанційного контролю снігового покриву, класифікації підстильної поверхні за покривними елементами ландшафту, пошуку родовищ нафти та газу, виявлення лісових і степових пожеж тощо. Використання інформації, отриманої від орбітального угруповання космічних апаратів, дасть також змогу провести наукові дослідження з метою удосконалення методів прогнозування врожайності пшениці, оцінки стану водних екотонів, моніторингу опадів, оцінки впливу геодинамічних факторів на екологічний стан урбанізованих територій, пошуку нафти та газу на суходолі, комплексного моніторингу акваторій Чорного та Азовського морів, контролю параметрів оптичних технічних засобів дистанційного зондування в польоті”, - зазначається в програмі.
Програмою передбачається також створення оптичної космічної системи з просторовою розрізненістю 2,5 метра “Січ-2М” (запуск передбачається у 2018 році), а також виконання початкових етапів робіт щодо створення космічної системи “Січ-3Р” (запуск - орієнтовно 2020 рік), обладнаної сучасним радіолокатором із синтезованою апертурою антени. “Космічний апарат “Січ-3Р” забезпечить моніторинг підстильної поверхні незалежно від погодних умов, що для географічних широт України є надзвичайно важливим. Зважаючи на те, що такий космічний апарат у державі розробляється вперше, передбачено створення радіолокатора, проведення його всебічних випробувань, а також формування технічних вимог до платформи космічного апарата”, - йдеться в програмі.
У програмі передбачається, що виконання міжнародних програм у сфері дистанційного зондування разом з Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Республікою Казахстан, країнами Європейського Союзу та іншими державами дасть змогу створити віртуальне угруповання космічних апаратів на орбіті та значно розширити можливості використання космічної інформації за рахунок обміну даними, що актуально для всіх країн, особливо під час проведення моніторингу кризових явищ у навколишньому природному середовищі.
Також в програмі зазначається, що виконання завдання “Удосконалення космічних систем телекомунікації та навігації” сприятиме формуванню єдиного інформаційного простору держави (за рахунок розвитку засобів космічного зв’язку та мовлення з використанням національного космічного апарата “Либідь” на геостаціонарній орбіті), а також забезпечить підвищення ефективності функціонування транспортної системи держави (за рахунок впровадження супутникових навігаційних і геоінформаційних технологій).
Передбачається подальший розвиток Системи координатно-часового та навігаційного забезпечення з використанням інформації, отриманої від іноземних глобальних навігаційних супутникових систем ГЛОНАСС (Російська Федерація), GPS (США), Galileo (Європейський Союз).
Крім того, передбачається створити інтегровану багатофункціональну Систему контролю та аналізу космічної обстановки, яка забезпечить моніторинг космічних об’єктів з використанням радіолокаційних, квантово-оптичних та оптико-електронних засобів (з метою пошуку та спостереження за фрагментами космічного сміття), визначення та прогнозування орбіт космічних апаратів, прогнозування часу та районів падіння потенційно небезпечних космічних об’єктів, розв’язання задач спеціального характеру.
В програмі зазначається, що Україна є членом міжнародної ініціативи “GLOBAL EXPLORATION STRATEGY (GES)”. Зважаючи на це, програмою передбачається формування наукових програм щодо фундаментальних досліджень об’єктів Всесвіту, а також обґрунтування ряду космічних експериментів з дослідження Місяця (зокрема, радіолокація поверхні Місяця в міліметровому діапазоні довжин хвиль електромагнітного спектру, картографування космічної сфери в діапазоні енергій 1021 еВ з використанням поверхні Місяця як мішені, спектрополяриметричні дослідження складу ґрунту, піднятого з поверхні Місяця мікрометеоритами). Проведення зазначених експериментів під час виконання наступних космічних програм дасть змогу досягти вагомих наукових результатів та покращити імідж України як космічної держави.
В програмі зазначається, що відсутність власного космодрому є істотним стримувальним фактором розвитку космічної діяльності в державі, тому створення космодрому Алкантара у Федеративній Республіці Бразилія (для запусків ракети-носія “Циклон-4”) “забезпечить Україні незалежний доступ в космос, а також стане важливим елементом збереження сегмента запусків космічних апаратів на світовому ринку космічних послуг і формування підґрунтя для його розширення”. Протягом строку дії Програми передбачається проведення льотних випробувань та введення у штатну експлуатацію космічного ракетного комплексу “Циклон-4”. “Це дасть змогу отримати незалежний доступ в космос та створити надійне підґрунтя для успішного виконання космічних програм України, Федеративної Республіки Бразилія та третіх сторін на комерційній основі”, - сказано в програмі.
В програмі передбачено сприяння комерційній експлуатації ракет-носіїв “Зеніт-3SL” (“Морський старт”), “Зеніт-2SLБ”, “Зеніт-3SLБ” (“Наземний старт”), “Дніпро”, а також здійснення заходів із створення конкурентоспроможних ракетно-космічних комплексів нового покоління на комерційній основі (“Antares”), що “дасть змогу залучити значні кошти з інших джерел для створення космічної техніки та забезпечити підприємства космічної промисловості стабільними замовленнями, а їх працівників - престижною високооплачуваною роботою”.
В результаті виконання програми відбудеться, зокрема, проведення наукових космічних досліджень з астрофізики, космічної біології і матеріалознавства у межах національних та міжнародних проектів, проведення за ініціативою українських вчених космічного експерименту з дослідження іоносфери “Іоносат-Мікро”, створення наукових приладів для участі в міжнародних наукових експериментах, виконання науково-освітніх програм та створення університетського (молодіжного) наносупутника, виконання перспективних наукових програм; започаткування робіт із створення перспективної ракетно-космічної техніки (ракета-носій, транспортні космічні засоби для освоєння траси “Земля - Місяць”, реактивні рушійні установки на екологічно чистих компонентах палива, космічні апарати дистанційного зондування з радіолокатором із синтезованою апертурою антени і оптичним сканером, системи управління для ракет-носіїв і космічних апаратів, прилади службової бортової апаратури космічних апаратів), а також визначення напрямів подальшого розвитку систем виведення космічних апаратів на орбіту.
В результаті виконання програми передбачається, зокрема, отримання комерційного (прямого) доходу в обсязі орієнтовно 2,5 млрд. гривень; отримання непрямого доходу в обсязі орієнтовно 3,24 млрд. гривень; збільшення кількості робочих місць до 1550.
Передбачено, що виконання програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел. Орієнтовний обсяг фінансування програми становить 2,58 млрд. гривень, у тому числі з державного бюджету — 1,12 млрд. гривень. При цьому зазначається, що обсяг фінансування програми визначається щороку виходячи з можливостей державного бюджету.
В пояснювальній записці зазначається, що програма є п’ятою космічною програмою незалежної України і четвертою, що має статус Закону України.
