Про це він заявив в інтерв'ю виданню «КоммерсантЪ – Украина», опублікованому сьогодні, 30 травня.
Як зазначив Романюк, «ведеться багато дискусій про можливе відновлення функцій ВСУ, втрачених ним після судової реформи 2010 року. Питання в тому, про які повноваження ми говоримо. Якщо йдеться про повернення ВСУ функцій суду касаційної інстанції, то моя відповідь - ні, про це й говорити не варто. Формування уніфікованої чотирирівневої системи судового устрою завершено, визначено касаційні інстанції за всіма юрисдикціями: Вищий господарський суд (ВГС), Вищий адміністративний суд (ВАС), Вищий спеціалізований суд із розгляду цивільних і кримінальних справ (ВСС). Україна — не єдина країна з таким принципом судового устрою, подібна система діє в Іспанії, в Німеччині. Отже можна вести дискусію лише про роль ВСУ в такій системі».
На тему: Голова Верховного Суду: Україна мусить виконати рішення Євросуду
На переконання Романюка, «повноваження ВСУ необхідно розширити. Покликання ВСУ - забезпечення однакового застосування закону. До проведення судової реформи серед повноважень ВСУ також було передбачено забезпечення єдності судової практики. Звернемося до статистики. У 2009 році ВСУ розглянув близько 56 тис. справ. За допомогою такої кількості судових рішень, а також ухвал Пленуму, які ВСУ мав право приймати, ми направляли судову практику в правильне русло. А зараз порівняєте: у 2012 році ВСУ розглянув лише 769 справ. Можливість впливу ВСУ на судову практику шляхом ухвалення рішень різко обмежилася. Це негативно позначилося на єдності судової практики. Так, у 2009 році близько 1 тис. осіб звернулися до ВСУ про перегляд рішень у зв'язку з різними рішеннями судів у аналогічних справах. У 2012 році надійшло вже 3 тис. таких звернень. Тобто можна констатувати різке зростання фактів неоднакового застосування норм закону».
На думку голови Верховного Суду, важливо також, щоб при скасуванні рішень вищих спецсудів ВСУ мав право ухвалювати рішення по суті суперечки. «На сьогодні в нього немає повноважень скасовувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, при цьому залишаються чинними помилкові рішення цих судів», - сказав Романюк.
Коментуючи те, що рішення про допуск або недопуск справи на перевірку до ВСУ приймає касаційна інстанція, яка сама ж виносила ухвалу у справі, Романюк зазначив, що «інститут допуску справ до розгляду у Верховному Суді досить поширений в Європі. ЄСПЛ у рішенні у справі «Пономарьов проти України» підкреслив, що для перевірки рішення, що набуло законної сили, недостатньо того факту, що хтось сумнівається в правильності рішення — необхідно, щоб у цьому існувала суспільна потреба. Проте той факт, що ВСС, ВГС або ВАС, ухваливши рішення у справі, сам допускає справу до розгляду у ВСУ, породжує у громадян сумніви в їх об'єктивності, а в результаті – недовіра до судової системи. Тому цю процедуру необхідно міняти».
На думку Романюка, недоцільно надавати громадянам право звертатися до ВСУ безпосередньо – «ми не зможемо взяти на себе такий обсяг роботи. У 2012 році надійшло понад 3 тис. заяв про перегляд Верховним Судом рішень у цивільних справах, понад 4,5 тис. - в адміністративних справах, із них задоволено близько 10%. При цьому в палаті у цивільних справах ВСС працює більше 50 суддів, у ВАС — понад 80 суддів, які ухвалюють рішення про допуск. А в палатах ВСУ у цивільних і адміністративних справах працює лише по дев'ять суддів. Ми не зможемо навіть сформувати в палаті по дві колегії з п'яти осіб, які розглядали б питання допуску! Тому я пропоную тимчасовий компроміс: дати учасникам процесу право оспорювати у ВСУ відмову в допуску. Такий порядок існує в Англії та Німеччині, де перевірку з боку Верховного Суду проводять колегії з трьох суддів».
