Про це він написав у своїй статті на "Обозревателе", "Пам'ятайте ініціативу щодо заводського гудка, який повинен був стати сигналом до об'єднання заради захисту міста? Тоді багато сміялися над цією ініціативою - мовляв, подумаєш, гудок! Гудок, який не був сприйнятий всерйоз військовими стратегами, мав колосальне значення - як символ готовності до самоорганізації місцевого населення, - пише Сергій Матвієнков. - Саме самоорганізація, створення робітничих загонів самозахисту, народних дружин могли стати серйозним аргументом і інструментом у боротьбі з сепаратизмом".
Читайте такожЖителі Слов'янська зустрічали військових зі сльозами радості – бійці Нацгвардії
Як доказ своїх думок Сергій Матвієнков порівнює два міста. Перший - Слов'янськ, який нещодавно перейшов під контроль законної влади, але при цьому ситуація в місті з його більш ніж 100-тисячним населенням - близька до катастрофічної. У місті зруйновано чимало будівель, сотні людей залишилися без даху над головою. Зруйновані інфраструктурні об'єкти. Місто залишилося без електрики і води. Порушена система постачання продовольства. Не вистачає медикаментів. Більше половини громадян (а за деякими даними - дві третини) виїхали із Слов'янська. У той же час існує інший приклад - Маріуполь. Сьогодні це місто на березі Азовського моря живе нормальним мирним життям.
Ще два місяці тому - 9 травня 2014 року - у Маріуполі відбулася спроба захоплення влади самозваними "представниками ДНР" - авантюристами, які ведуть регіон до війни і банкрутства. В місті почалося збройне протистояння, на вулицях з'явилися танки та бронетехніка, почалася стрілянина. Але напруженість тривала лише три дні: мешканці міста, (а особливо робітники - представники трудових колективів місцевих заводів) об'єдналися і дали відсіч сепаратистам. "Гудок - традиція, вивірена часом. І самоорганізація робітників на Донбасі - це теж традиція. Почитайте історію Донбасу - особливо події останніх ста років. Сто років - це всього лише чотири покоління громадян, це жива пам'ять, - пише Матвієнков, пропонуючи порівняти ситуацію в Маріуполі з ситуацією в Слов'янську. - Тому сьогодні Маріуполь - це мирне місто, з мирними заводами, не зруйнованими війною. Це збережені життя... Звичайно, можна було піти по шляху визволителів Слов'янська, і коли в місті з'явилися перші ознаки захоплення влади бойовиками, почати постійний обстріл міста з систем залпового вогню і з важкої артилерії". "Я не хочу применшувати заслуг і героїзму бійців. Але більш ніж впевнений: застосування "маріупольської" тактики у Слов'янську на ранньому етапі розвитку АТО могло б призвести до зовсім інших наслідків і до мінімуму жертв".
