Російські плани захопити Україну провалилися, але втрати від війни продовжують зростати. Правоохоронні органи розслідують понад 63 тис кримінальних проваджень, пов'язаних з воєнними злочинами, а задокументовані збитки від війни вже перевищили 138 млрд доларів США.

Україна намагається мобілізувати міжнародну підтримку для відбудови, але будь-який план відновлення не буде повним без справедливої компенсації жертвам війни. Але в які ключові інституції постраждалі сторони вже звертаються або, ймовірно, зможуть звернутися в майбутньому, щоб отримати справедливу компенсацію?

Союзники повинні розробити процедуру для розгляду різних категорій вимог, в тому числі самої держави, бізнесу й фізичних осіб

По-перше, мова про Міжнародну компенсаційну комісію. У листопаді 2022 року Генеральна Асамблея ООН підтримала створення міжнародного механізму для відшкодування шкоди, завданої агресією Росії проти України. Ще до ухвалення цього рішення Україна активно вела переговори з іноземними партнерами, щоб укласти міжнародну угоду про створення компенсаційної комісії, метою якої буде розгляд та надання компенсації постраждалим від війни. Однак чиновники в приватних розмовах визнають, що створення належної юридичної інфраструктури може зайняти роки.

Союзники повинні розробити процедуру для розгляду різних категорій вимог, в тому числі самої держави, бізнесу й фізичних осіб. Крім того, ключовим маркером ефективності комісії буде можливість виконання її рішень. Останнє залежить від політичної волі країн-партнерів внести зміни до національного законодавства, яке поки не дозволяє конфіскувати російські активи і передати їх до компенсаційного фонду комісії. Допоки ці перешкоди існують, юристи Єврокомісії пропонують інвестувати заблоковані російські активи та використовувати отриманий від них прибуток для потреб України. 

Робота над міжнародним механізмом компенсацій триває, перший крок до його створення було зроблено. Зокрема, Україна досягла домовленості з урядом Нідерландів, який погодився розробити та розмістити у себе реєстр збитків від війни. Централізована база даних збитків повинна слугувати для обліку шкоди, завданої збройною агресією РФ, і буде використовуватися в процесі визначення розміру компенсаційних виплат постраждалим.

Аналіз судової практики за останній рік свідчить про стабільне зростання кількості успішних для жертв війни справ про відшкодування збитків

По-друге, варто пам’ятати про воєнну юриспруденцію. У травні 2022 року Верховний Суд скасував російський суверенний імунітет і фактично дозволив приватним особам подавати позови проти Росії до українських судів.

Хоча реальні перспективи подання позову та виконання рішень проти держави-агресора в Україні виглядали туманно через суперечливе законодавство, негативні прецеденти та процедурні прогалини, громадяни України та бізнес вирішили перевірити, чи працює ця правова опція на практиці. Аналіз судової практики за останній рік свідчить про стабільне зростання кількості успішних для жертв війни справ про відшкодування збитків. Українські суди задовольнили позови фізичних і юридичних осіб до Росії та присудили стягнення матеріальної та моральної шкоди з країни-агресора у понад десять справ.

Наприклад, Господарський суд Київської області у грудні 2022 року зобов'язав Росію відшкодувати українському дистриб’ютору понад 8 млн доларів США збитків та упущеної вигоди за активи, знищені внаслідок повномасштабного вторгнення. Або Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив позов компанії з Британських Віргінських Островів та зобов'язав Росію виплатити багатомільйонну компенсацію за заподіяння шкоди цивільному реактивному літаку, який належав компанії.

Наразі звернутися до ЄСПЛ можуть лише ті жертви війни, чиє майно було пошкоджене або знищене в Україні до 16 вересня 2022 року

Варто пам’ятати, що особа, яка отримала позитивне рішення проти РФ в національному суді, має можливість ініціювати процес визнання і виконання рішень національних судів за кордоном. Це можливо на основі існуючих міжнародних договорів про взаємну правову допомогу або на засадах взаємності. Однак на практиці існує високий ризик того, що нормативні колізії та політичні міркування можуть перешкодити іноземним судам визнавати та приводити у виконання такі судові рішення.

Крім того, постраждалі сторони (в тому числі, Україна й українські промислові групи) подали позови проти Росії до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Наразі звернутися до ЄСПЛ можуть лише ті жертви війни, чиє майно було пошкоджене або знищене в Україні до 16 вересня 2022 року, тобто в межах шести місяців після виключення Росії з Ради Європи. Але розгляд справи в ЄСПЛ, який може тривати роками, на жаль, не гарантує отримання компенсації. Країна-агресор, швидше за все, відмовиться виконувати рішення суду (РФ навіть прийняла відповідний закон).

Держава планує фінансувати відшкодування коштом державного/місцевих бюджетів, міжнародних фінансових організацій, інвесторів та інших джерел, включаючи кошти стягнені з Росії

По-третє, мова може йти про компенсації за знищену нерухомість. У березні 2022 року український парламент зареєстрував законопроєкт №7198, який запроваджує спеціальний порядок компенсації за зруйновану чи пошкоджену житлову нерухомість. Закон має допомогти відновити житловий фонд України (протягом лютого 2022-2023 років 149 300 житлових будинків були пошкоджені або зруйновані внаслідок війни). Згідно з документом, громадяни, інвестори та інші особи, чия житлова нерухомість була пошкоджено або зруйновано внаслідок бойових дій, матимуть право на компенсацію у вигляді житлових сертифікатів (державна гарантія фінансування придбання житла), грошової виплати або відновлення житла залежно від категорії об’єкта нерухомості і типу пошкодження.

Держава планує фінансувати відшкодування коштом державного/місцевих бюджетів, міжнародних фінансових організацій, інвесторів та інших джерел, включаючи кошти стягнені з Росії. До останньої категорії належать й арештовані активи РФ та її спільників, які вже були або будуть конфісковані в рамках кримінальних проваджень або за спеціальними процедурами націоналізації, що діють в Україні на час воєнного стану.

Планується, що Верховна Рада проголосує відповідний законопроєкт у другому читанні на початку березня 2023 року. Це дозволить 2,4 млн людей, чиє житло було пошкоджено або зруйновано внаслідок російської агресії в Україні, звернутись до держави з вимогою отримання компенсації.

Роман Гришин-Грищук, юрист,CMS  CameronMcKennaNabarroOlswang в Україні