Голова КСУ пояснює скандальне рішення, ухвалене 27 жовтня \ скриншот з відео

Конституційний суд України (КСУ) пояснив, чому визнав неконституційною норму про кримінальну відповідальність за умисне неподання декларації.

Читайте такожВ Офісі президента хочуть "тотального перезавантаження" КСУЯк ідеться в повідомленні на сайті суду, КСУ висловив ствердну позицію, що декларування доходів осіб, які здійснюють публічну владу, є беззаперечною вимогою у будь-якій сучасній демократичній державі.

На переконання Конституційного суду, "антикорупційна реформа стала беззаперечною вимогою суспільства, проте як антикорупційна, так і судова реформи повинні реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності".

У повідомленні йдеться, що, дослідивши склад злочину, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу, КСУ дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, "унеможливлює однозначне визначення кола суб'єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів".

При цьому в КСУ зазначають, що в такій ситуації до відповідальності за умисне неподання декларації може бути притягнуто осіб, які не можуть бути учасниками правовідносин з декларування, а тому свідомо не виконали такого обов'язку.

"Зазначене не узгоджується з поняттям правової держави та принципом верховенства права, закріпленим у ч. 1 ст. 8 Основного закону України, зокрема такими його елементами як юридична визначеність та передбачуваність закону", - вказують у суді.

У КСУ вважають, що Верховна Рада має запровадити антикорупційне законодавче регулювання, яке "забезпечить дотримання принципу верховенства права, складові якого: юридична визначеність, передбачуваність, пропорційність та співмірність".

Скандальне рішення Конституційного суду і його наслідки

  • 27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування.
  • Також КСУ визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів.
  • Конституційний суд своїм рішенням позбавив НАЗК доступу до держреєстрів, необхідних для проведення спецперевірок декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений.
  • Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проект закону, яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного суду.
  • У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КСУ від 27 жовтня є "нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду в умовах реального конфлікту інтересів".
  • Зеленський пропонує припинити повноваження суддів КСУ з дня набрання чинності законом, а суб'єктам призначення суддів пропонує невідкладно розпочати процедуру конкурсного відбору нового складу суду.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram