Кремль різко посилив заходи безпеки навколо правителя РФ Володимира Путіна на тлі хвилі вбивств російських військових і зростаючих побоювань щодо можливого державного перевороту. Про це йдеться у звіті європейської розвідки, який опинився у розпорядженні CNN.
Тотальний контроль і нові заборони
За даними розвідки, у будинках наближених до Путіна осіб встановлюють системи спостереження, а персоналу – від кухарів до фотографів – заборонили користуватися громадським транспортом. Усі відвідувачі проходять подвійні перевірки, а співробітники поруч із диктатором можуть користуватися лише телефонами без доступу до інтернету.
Такі заходи посилили після вбивства високопоставленого генерала наприкінці 2025 року, що загострило напруження серед силових структур РФ.
Менше поїздок і більше ізоляції
Путін суттєво обмежив пересування: він перестав відвідувати традиційні резиденції в Московській області та на Валдаї, а також цього року не з’являвся на військових об’єктах. Замість цього Кремль дедалі частіше публікує заздалегідь записані відео.
За інформацією джерел, російський лідер регулярно проводить час у модернізованих бункерах, зокрема у Краснодарському краї.
Страх перевороту і "дронової загрози"
У звіті зазначається, що з березня 2026 року Кремль серйозно занепокоєний ризиком змови або спроби перевороту. Особливу тривогу викликає можливість замаху за допомогою дронів – причому з боку представників російської еліти.
Окремо згадується Сергій Шойгу, якого пов’язують із потенційними ризиками для стабільності влади через його вплив у військовому керівництві. Водночас доказів цих тверджень у звіті не наведено.
Війна, втрати і внутрішня напруга
На тлі затяжної війни проти України Росія зазнає значних втрат – за оцінками Заходу, до 30 тисяч убитих і поранених щомісяця. Економічні проблеми, перебої зі зв’язком у великих містах і невдоволення серед еліт лише посилюють напруження.
Раніше Путін уже пережив спробу заколоту у 2023 році, коли похід на Москву організував Євген Пригожин.
Звіт також описує внутрішні суперечки між силовиками. Після вбивства генерал-лейтенанта наприкінці 2025 року начальник Генштабу Валерій Герасимов різко розкритикував главу ФСБ Олександра Бортнікова за провали в безпеці.
У відповідь Путін розширив повноваження Федеральної служби охорони, доручивши їй захист ще десяти високопоставлених командирів.
Посилення заходів безпеки збіглося зі змінами у проведенні параду 9 травня в Москві. За словами речника Кремля Дмитра Пєскова, цього року захід відбудеться без важкої техніки через загрозу ударів і міркування безпеки.
Охорона Путіна - останні новини
Особисту безпеку президента РФ Володимира Путіна забезпечує Федеральна служба охорони (ФСО) – одна з найзакритіших структур у Росії. Вона відповідає не лише за фізичну охорону, а й за безпеку резиденцій, транспорту та зв’язку.
Після пандемії COVID-19 рівень ізоляції Путіна різко зріс: він обмежив особисті контакти, запровадив суворі перевірки гостей і часто користується захищеними приміщеннями, включно з бункерами. Також відомо про багаторівневу систему охорони, яка включає спецзв’язок, перевірених співробітників і жорсткий контроль за переміщеннями президента.
Згідно з даними з відкритих джерел, охоронці використовують спеціальне обладнання: броньовані парасолі зі вставками з кевлара, здатні захистити від куль і уламків, валізки, що перетворюються на захисні щити, а також пістолети і снайперські гвинтівки.
Також відомо, що особиста охорона кремлівського правителя Путіна під час офіційних заходів носить при собі щонайменше один пристрій, який має захистити його від FPV-дронів.
