Розбіжності між президентом США Дональдом Трампом і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем щодо війни в Ірані призвели до того, що Вашингтон скасував розгортання американського контингенту, озброєного кількома типами далекобійної зброї. І, як пише Financial Times, таке рішення, одночасно з планом США вивести 5000 військовослужбовців з Німеччини, залишає Європу з кричущою прогалиною в безпеці, яку, на думку аналітиків, у Москві зустрінуть з тріумфом.
"Це посилає Кремлю сигнал про те, що США відступають від своєї центральної ролі гаранта безпеки Європи. Ми це й так знали. Але тепер це матеріалізувалося в плані можливостей", – сказав Карло Масала, професор міжнародної політики в університеті Бундесверу в Мюнхені.
Ракети великої дальності є однією з найважливіших систем озброєння, які європейські країни повинні виробляти самостійно після десятиліть залежності від США. Однак тепер у європейських столицях побоюються, що США виведуть зброю швидше, ніж Європа зможе розробити альтернативи.
Також FT зазначає, що Пентагон відмовився надати НАТО детальний графік запланованого виведення з Європи інших критично важливих систем, таких як платформи протиповітряної та протиракетної оборони, можливості стратегічного повітряного транспортування та супутникова розвідка.
За словами військових чиновників, це викликає занепокоєння в європейських столицях, яким необхідно знати, яким інвестиціям надавати пріоритет:
"Якщо Трамп буде виводити інші можливості на довільній основі, це може створити великі й небезпечні прогалини в безпеці Європи на довгі роки, поки уряди будуть прагнути розробляти, випробовувати та розгортати вітчизняні аналоги".
Німецькі чиновники спробували применшити значення п’ятничної заяви Трампа про виведення військ з Німеччини, заявивши, що вже деякий час було ясно, що розгортання перебуває під загрозою через погіршення відносин між США та Європою.
"Однак показово, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, який заявив про "передбачуваність" рішення про виведення 5000 американських військовослужбовців, не зробив жодних публічних коментарів з приводу відмови від плану розгортання батальйону далекобійних ракет", – зазначає FT.
Один військовий чиновник з іншої європейської країни заявив, що, хоча Пісторіус "робить вигляд, що все гаразд", це тривожна новина для всієї Європи.
"Мова йде не про Німеччину – це слід оцінювати з точки зору впливу на стримування та оборону НАТО", – сказав він.
Європейські країни розробляють цілу низку крилатих ракет наземного базування, а також невелику кількість проєктів зі створення балістичних ракет. Однак багато з них застрягли на ранніх стадіях проєктування та розробки.
Масала з університету Бундесверу заявив, що модернізація існуючих систем може зайняти менше часу, ніж деякі проекти, що починаються з нуля. Але він попередив: "Проблема в тому, що у нас в Європі всього кілька систем, які можуть досягти Калінінграда або інших місць у Росії".
США позбавляють Європу підтримки
Як писав УНІАН, США відмовилися від плану часів колишнього президента США Джо Байдена щодо розгортання в Німеччині американського батальйону, оснащеного ракетами Tomahawk великої дальності.
Таке рішення Пентагону означає, що одна повна бригада покине Німеччину, а розгортання батальйону далекобійної артилерії, яке мало відбутися у 2026 році, буде скасовано.
Напередодні Пентагон оголосив про виведення 5000 американських військовослужбовців з Німеччини. При цьому заява Дональда Трампа про таке рішення здивувала Пентагон – там не очікували цього і не планували жодного скорочення військ.
