Міністр оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт відкидає ідеї закріплення за Україною нейтралітету без перспективи членства в НАТО.
Про це вона заявила в інтерв'ю DW, коментуючи пропозиції "фінляндизації" України задля поступок Москві.
"Існують червоні лінії, за які ми не можемо заходити, як би довго ми не вели переговори. Такими червоними лініями є суверенітет України, міжнародне право, а також право обирати, до якого альянсу вступати", - сказала Ламбрехт.
Вона нагадала, що для вступу до Північноатлантичного альянсу держава має відповідати низці критеріїв.
"Ці передумови Україна поки не виконала. Це був би ще довгий процес, якщо йти цим шляхом. Рішення, подавати заявку на вступ чи ні, має залишатися за Україною. Цим не можна поступатися і на переговорах", - зазначила Ламбрехт.
Окрім цього очільниця міноборони Німеччини не підтвердила відведення російських військ від кордонів України, про що раніше заявляли у Москві.
"Ми чуємо обнадійливі слова. Водночас ми маємо спостерігати, чи слідують за цими словами справи", - каже Ламбрехт.
Вона додала, що перш за все мова йде про переміщення тих підрозділів, які мають ключове значення для можливого вторгнення. Потрібні докази відведення сил, каже Ламбрехт, але "поки ми їх не бачимо".
Чутки про "фінляндизація" України
Раніше у західній пресі вже з’являлися згадки про можливу "фінляндизацію" України, яку Києву може запропонувати французький президент Еммануель Макрон.
Проте на підсумковій прес-конференції у Москві Макрон заперечив це припущення. "Я такого не чув і ніколи не використовував подібних категорій щодо України", - сказав він, відповідаючи на запитання Bloomberg.
При цьому речник Путіна Дмитро Пєсков після зустрічі Макрона і Путіна в російській столиці заявив, що про "фінляндизацію" України поки зарано говорити. Він додав, що в такому випадку в ідеях Макрона "є раціональні зерна, на основі яких можна продовжувати роботу".
Що означає позаблоковий статус для країни
Нейтральний статус юридичний і політичний статус держави, яка зобов'язується не брати участі у війні між іншими державами, а в мирний час — відмова від участі у військових блоках.
Проголошення нейтрального статусу такими країнами, як Бельгія, Данія, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, протягом Другої світової війни не допомогло їм уникнути агресії.
Наразі європейські країни з позаблоковим статусом відходять від жорсткого дотримання статусу і посилюють співпрацю з НАТО і ЄС.
Через відсутність гарантії дотримання гіпотетичного нейтрального статусу України з боку Росії "нейтралітет" України може створити умови для відновлення агресивних дій.
З 2010 по 2014 роки Україна в односторонньому порядку відмовилась обирати військово-політичні союзи, як того вимагав Кремль. Протягом цих років Москва утвердила важелі впливу на Київ, результатом чого стало продовження термінів перебування російського флоту в Криму, а в подальшому – швидка окупація півострова.
Крім того, нейтральний статус означає неможливість отримувати зовнішню допомогу на оборонні потреби.
Нейтралітет як гарантія ненападу працює тільки в разі, якщо нейтральна держава знаходиться за межами інтересів держави-ревізіоніста.
