Найбільш важливі для суспільства передвиборчі зобов’язання Володимира Зеленського за рік президентства не виконані.
Як передає кореспондент УНІАН, про це йдеться у виданні Центру Разумкова «Рік діяльності президента Володимира Зеленського: здобутки і прорахунки», яке сьогодні було презентовано в Києві.
Читайте також"Віримо в це шалено": Зеленський запевнив, що Україна поверне собі Крим
В дослідженні сказано, що зусилля президента з врегулювання конфлікту з Росією і повернення контролю над окупованими територіями принципово не змінили ситуацію на користь України, а «деякі сумнівні ініціативи ведуть до ослаблення позицій України у протистоянні російській агресії».
При цьому зазначається, що ефективне виконання функції Верховного головнокомандувача та глави держави, «схоже, стало (чи не) найбільшим викликом для президента Зеленського».
Наголошується, що якщо перші 100 днів президенства давали підстави рівною мірою як для оптимізму, так і для тривожних очікувань, то за підсумками першого року – приводів для оптимізму значно поменшало. Автори дослідження нагадують, що активність Зеленського не наблизила країну до завершення російсько-українського конфлікту.
«Більш того, окремі ініціативи української влади мали сумнівний та односторонній характер, а тому створили додаткові ризики для національної безпеки та суверенітету в майбутньому. Президент і його команда в намаганні продемонструвати швидкі результати (заради тактичних успіхів), неодноразово – свідомо чи ні – робили спроби заступити за «червоні лінії», - констатують в Центрі Разумкова.
Також вони наголошують, що немає цілісного підходу до реформування системи національної безпеки.
«Реалізуються окремі заходи щодо реформування Збройних сил та оборонного сектору, однак не розпочата давно назріла реформа СБУ, «законсервована» ситуація у МВС», - йдеться у висновках дослідження.
При цьому позитивним його автори вважають збереження офіційного курсу України на інтеграцію з ЄС і НАТО. Проте вони зауважують, що хоч за рік ухвалено низку «євроінтеграційних» законів, розвивається співпраця з НАТО, але у публічній комунікації влади ці теми дещо відійшли на другий план, а поточна ситуація у світі (пандемія COVID-19) не сприяє прискоренню інтеграційних процесів.
Водночас, зазначається у дослідженні, незважаючи на те, що протягом короткого часу президентом монополізовано контроль над органами законодавчої та виконавчої влади, це не призвело «до більшої синергії у взаємодії її гілок».
Водночас у політико-правовій сфері є несистемні пропозиції президента щодо змін до Конституції.
«На фоні невмотивованого перегляду низки реформ, здійснюваних за підтримки міжнародних партнерів України, умовно позитивними кроками можна назвати ухвалення Виборчого кодексу, а також розвиток електронного урядування», - підкреслюють автори дослідження.
Водночас вони звертають увагу на те, що проявляються певні тривожні антидемократичні тенденції, зокрема ознаки ручного «управління» правоохоронною системою.
В дослідженні сказано, що в економічній сфері є певний прогрес на шляху лібералізації і дерегуляції, розвитку інфраструктури та цифровізації, проте не вдалося досягти прогресу в демонополізації економіки, а реформи у фіскальній сфері скоріше посилюють невизначеність і збільшують внутрішню суперечливість механізмів фіскального регулювання.
Також наголошується, що рівень безробіття, реальна середня зарплата демонструють тенденцію до погіршення.
«У гуманітарній сфері президент декларує курс на загальнонаціональну консолідацію та подолання існуючих протиріч. Але на практиці спостерігається перегляд «проукраїнської» гуманітарної політики попередньої влади. Окремі ініціативи щодо перегляду status quo у мовному, історичному та конфесійному питаннях за невизначеної публічної позиції президента можуть спричинити посилення суспільної напруженості», - вважають в Центрі Разумкова.
Там припускають, що проблемою владної команди є слабка кадрова політика, і це при тому, що нова влада ще має «певний кредит» довіри громадян, попри те, що її діяльність оцінюється як малоуспішна.
«Але без ефективних дій, спрямованих на реалізацію найважливіших суспільних потреб, президенту і його владній команді буде дедалі важче зберігати цей кредит довіри», - наголошують автори дослідження.
Вони нагадують, що пандемія коронавірусу зумовила несприятливі умови для економічного розвитку країни, але негативні тенденції в економіці були очевидними вже з осені 2019 року, що, зокрема стало приводом для відставки попереднього уряду.
