За участі відомих світових політиків започатковано роботу Міжнародної Робочої Групи з безпекових питань та євро-атлантичної інтеграції, яка в країнах-членах Організації Північноатлантичного договору просуватиме мету України щодо повноправного набуття членства в НАТО.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу повідомили керівник Офісу президента України Андрій Єрмак та колишній Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен. Глава ОП наголосив, що основна мета створення Міжнародної Робочої Групи з безпекових питань та євроатлантичної інтеграції – це набуття Україною повноправного членства в НАТО, якому передуватиме процес укладення угод між Україною і країнами-партнерами про гарантії безпеки.
Єрмак нагадав, що раніше в рамках іншої робочої групи з питань міжнародних гарантій безпеки для України було розроблено рекомендації щодо міжнародних гарантій безпеки під назвою "Київський безпековий договір" (The Kyiv Security Compact). Цей документ став основою для Вільнюської декларації лідерів "Групи семи" та України щодо гарантій безпеки для нашої держави. Цього року Україна і Велика Британія підписали першу угоду про співпрацю у сфері безпеки.
"Наразі ми очікуємо, що найближчим часом буде підписано ще декілька угод", –повідомив Єрмак.
Керівник ОП відзначив, що російська агресія зруйнувала європейський порядок, який існував до 2014 року.
"Те, що ми розпочали шлях підписання і укладання двосторонніх угод, а можливо, у майбутньому, це будуть і багатосторонні угоди щодо гарантій безпеки – це є лише частиною (роботи) і це є на шляху до повноцінного членства в НАТО", – наголосив Єрмак.
За його словами, лише повноцінне членство в Альянсі буде давати Україні 100% гарантії безпеки.
Єрмак зазначив, що система таких угод надасть Україні певні гарантії безпеки перед можливими новими агресіям та зміцнить оборонну спроможність України.
Водночас він переконаний, що треба працювати стосовно майбутнього членства України в НАТО і для цього започатковано Міжнародну Робочу Групу з безпекових питань та євро-атлантичної інтеграції.
"В першу чергу, її ціллю є дійсно робота з країнами-членами НАТО, з експертним середовищем, з політичним середовищем, щоби дійсно збудувати атмосферу, яка би допомогла нашому просуванню на цьому шляху", – сказав Єрмак.
Керівник ОП повідомив, що нова група має амбіційні плани щодо ювілейного саміту НАТО, який відбудеться у липні цього року у Вашингтоні, і щодо кроків, які би привели Україну до првноцінного членства.
До цієї групи увійшли колишня президентка Литви Даля Грібаускайте, екс-президент Польщі Алєксандр Кваснєвський, екс-прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, екс-прем'єрка Фінляндії Санна Марін, екс-держсекретар США Гілларі Клінтон, колишній спецпредставник США щодо України Курт Волкер та інші відомі політики з різних країн.
"В результаті ми очікуємо, що Група видасть документ з рекомендаціями з аргументацією тої позиції, яка буде буде допомагати нам рухатися вперед", – повідомив Єрмак.
Чим займатиметься група: пояснення екс-генсека НАТО
Колишній Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен повідомив, що новостворена Міжнародна Робоча Група з безпекових питань та євро-атлантичної інтеграції зосереджуватиме свої зусилля перед липневим самітом НАТО у Вашингтоні.
"Український народ продемонстрував волю до боротьби. Тепер, наш обов'язок полягає у тому, аби дати вам усі засоби для боротьби. Ми повинні надати Україні усе озброєння, якого вона потребує, аби виграти війну", – наголосив Фог Расмуссен.
Він уточнив, що має на увазі ракети з дальнім радіусом дії, бойові винищувачі, важкі бойові танки, системи радіоелектронної боротьби, дрони та інші необхідні засоби. При цьому, за його словами, увага зосереджується на довгострокових заходах безпеки для України.
Як сказав Фог Расмуссен, новостворена група також буде приділяти увагу виконанню Україною умов, аби підготуватися до вступу в НАТО.
"Ми визначимо, які умови найбільш важливі. Чи вони вже виконані? І якщо вони не виконані, як їх можна виконати, і коли вони мають бути виконані", – наголосив екс-генсекретар НАТО.
На його переконання, Україну треба запросити до вступу в НАТО вже у липні цього року. Він сказав, що усвідомлює, що таке рішення стане контроверсійним та безпрецедентним – запросити країну, яка змушена вести війну.
"І я знаю, що це буде використано як контраргумент тими, хто скептично відноситься до запрошення. Вони скажуть: як довго триватиме війна, ми не можемо надіслати запрошення Україні на вступ до НАТО. Але це буде надзвичайно небезпечним аргументом, бо це дасть Путіну стимул продовжувати війну, аби унеможливити членство України в НАТО", – сказав Фог Расмуссен.
На його переконання, це надасть Путін можливість накладати вето на прагнення України вступити в Альянс.
"Очевидно, що це неприйнятно", – додав екс-генсек НАТО.
Він наполягає, що Україну треба запросити, аби показати, що в НАТО щирі стосовно того, що країна стане членом блоку, а Путін не зможе цьому перешкодити і не зможе перемогти у війні.
Шлях України до НАТО
Президент Польщі Анджей Дуда вважає, що треба офіційно запросити Україну до членства в Альянсі ще до завершення війни, яку Росія веде проти України.
Водночас генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг неодноразово заявляв, що серед країн-членів НАТО немає консенсусу щодо вступу України.
29 листопада генеральний секретар Альянсу наголосив, що Україні було надано рекомендації щодо пріоритетних реформ. Йдеться про боротьбу з корупцією, зміцнення верховенства права, підтримку прав людини і прав меншин
13 грудня президент США Джо Байден заявив, що треба забезпечити перемогу України у війні з Росією, щоб наблизитись до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору. Також треба, аби усі союзники погодилися з приєднанням України до НАТО.
