Експерти відзначають недосконалість нормативно-правової бази у сфері забезпечення прав національних меншин і невизначеність концептуальних засад державної етнонаціональної політики в Україні.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив на засіданні круглого столу на тему “Концептуальні засади безпекової політики держави у сфері ідентичності та міжетнічних відносин” завідувач відділу етнополітики та внутрішньополітичної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Максим РОЗУМНИЙ.
За його словами, декларативною залишається низка положень законодавства щодо забезпечення прав національних меншин, що ускладнює їх практичне застосування.
“Не вироблено правові механізми взаємодії між представницькими органами етнічних спільнот та органами державної влади та місцевого самоврядування”,- сказав М.РОЗУМНИЙ.
Крім того, експерт відзначив, що відсутність офіційного тлумачення базових понять етнонаціональної політики, таких як “українська нація”, “титульний етнос”, “національність”, “корінні народи”, “етнічна група”, “етнічна спільнота” породжує контроверсії у трактуванні та вживанні даних термінів у політичному та інтелектуальному дискурсах. Як приклад М.РОЗУМНИЙ навів чинну Конституцію України та ініційований Президентом України проект зкону про внесення змін до Конституції України, тексти яких оперують рядом принципових понять в етнонаціональній сфері, проте не дають їхнього визначення, крім поняття “український народ”. “Це породжує різночитання, створює підґрунтя для політичних маніпуляцій”, - вважає експерт.
За словами М.РОЗУМНОГО, наука і політична практика має дати відповідь на цілу низку питань, без вирішення яких неможливо сформувати правову базу державної етнополітики та політики ідентичності, зокрема, що таке український народ і чим він відрізняється від української нації, що таке національність і чим вона відрізняється від національної ідентичності і громадянства. Крім того, необхідно чітко визначити що таке національна меншина і що таке етнічна група, що таке титульна нація і як вона співвідноситься з власне нацією, етносом і українським народом.
“Наукова дискусія навколо цих питань має стати першим кроком до вироблення усталених підходів і чітких понять, що ляжуть в основу зваженої державної політики у сфері національної ідентичності та міжетнічних відносин”, - сказав експерт.
За його словами, відсутність сформованої спільної ідентичності, яка б поєднувала більшість громадян, не лише суттєво сповільнює поступальний розвиток українського суспільства, але й створює або критично посилює низку загроз національній безпеці України.
