Команда шведських астрономів з Технологічного університету Чалмерса виявила надзвичайно потужне магнітне поле в ядрі віддаленої галактики - у безпосередній близькості від горизонту подій надмасивної чорної діри.
Дане спостереження допомогло вченим краще зрозуміти структуру і механізм формування чорної діри в ядрі галактики, а також вивчити природу високошвидкісних потоків плазми, які виходять з їх полюсів, передають Вести.
Читайте такожАстрономи знайшли космічних "привидів"
У своїй роботі дослідники використовували дані, одержувані гігантським телескопом обсерваторії ALMA, розташованої в чилійській пустелі Атакама. Вчені зафіксували сигнали, що вказують на сильне магнітне поле в безпосередній близькості від горизонту подій надмасивної чорної діри в далекій галактиці під назвою PKS 1830 -211.
Зазначимо, що частина світла безболісно проходить в околицях чорної діри і залишає їх, а тому може бути зареєстрована наземними приладами. Як розповідається в прес-релізі обсерваторії, вимірявши поляризацію світла, що виходить від чорної діри, вчені отримали можливість визначити силу магнітного поля.
Спостереження за допомогою телескопа ALMA проводилися на довжині хвилі близько 0,3 міліметра - найкоротше значення, при якому коли-небудь проходили подібного роду дослідження. Попередні роботи з вивчення магнітних полів у віддалених галактиках проводилися на дуже довгих радіохвилях, але такі довжини хвиль не підходять для вивчення чорних дір, оскільки таке випромінювання поглинається і до Землі не доходить.
Однак світло з міліметровими довжинами хвиль здатне втекти з околиць чорної діри, навіть якщо проходить поблизу горизонту подій.
Читайте такожАстрономи виявили величезну чорну діру, яка за масою обігнала Сонце в 12 млрд разів
"У результаті ми виявили сигнали обертання поляризації, які виявилися в сотні разів більш явними, ніж всі наші попередні результати спостережень", - розповідає співавтор дослідження Себастьян Мюллер (Sebastien Muller).
Вчені стверджують, що отримані дані дозволять їм дізнатися більше про процеси, що протікають в безпосередній близькості від надмасивних чорних дір. А стаття з отриманими результатами спостережень та аналізами вийшла в журналі Science.
