Попри досягнення у сфері боротьби з піратством, Міжнародний альянс інтелектуальної власності продовжує робити невтішні висновки щодо захисту прав інтелектуальної власності в Україні.
Читайте такожІніціатива "Чисте небо" озвучила досягнення та цілі в боротьбі з піратством на Telecom Ukraine 2020Про це йшлося під час дискусії четвертої сесії Всеукраїнського форуму «Україна 30. Культура. Медіа. Туризм за темою: «Піратство та захист авторських прав», яку модерував медіаюрист, Керівник ініціативи «Чисте небо» В'ячеслав Мієнко.
На його думку, ці висновки відображають реальний стан речей в країні. Постійна присутність України в спеціальному звіті 301 Торгового представника США, де представлені торгові партнери цієї країни, говорить про недостатній рівень захисту прав інтелектуальної власності в Україні.
У рекомендаціях міжнародних експертів зазначається:
- необхідність збільшення участі державних органів у захисті, зокрема, посилення кримінального переслідування за онлайн-порушення,
- створення окремого підрозділу із захисту прав інтелектуальної власності в рамках офісу Генерального прокурора,
- формування спеціалізованої групи експертів по боротьбі зі злочинами в цій сфері.
Також аудіовізуальна індустрія пропонує ще деякі правки до Кримінального кодексу, зокрема, прибрати з частини першої статті 176 матеріальний склад злочину з метою спрощення та прискорення розгляду справ.
Результативна робота зараз та вихід зі Списку 301 як ціль на майбутнє
В’ячеслав Мієнко нагадав, що наразі найактивнішу позицію у захисті прав інтелектуальної власності в Україні займають дві організації: «Чисте небо», що створена у 2013 році як ініціатива медіагруп з метою захисту відеоконтенту в інтернеті та розвитку легального споживання контенту, а також - Українська Антипіратська Асоціація (УАПА), яка представляє міжнародних мейджерів. Одним із визначальних на шляху боротьби з піратством був 2016 рік, коли «Чисте небо» уклало меморандум с Національною поліцією України та почалося конструктивне співробітництво з правоохоронними органами.
У 2017, за участі «Чистого неба», були внесені зміни до законодавства, що регулює авторські права в Україні. Була посилена стаття 176 Кримінального кодексу України, зокрема, додано новий склад злочину - фінансування піратства. У 2020 році нарешті була порушена перша кримінальна справа з фінансування піратства, тобто норма закону набула практики застосування.
У тому ж 2017 році були ініційовані зміни до закону про авторські та суміжні права, що передбачали процедуру блокування нелегального контенту в інтернеті із залученням адвокатів, хостинг-провайдерів та власників онлайн-ресурсів - за аналогією із notice-and-takedown процедурою, прийнятою у США. На жаль, широкого застосування ця процедура поки що не знайшла. Також у 2017 році був створений ресурс blacklists.org.ua для рекламодавців: на ньому публічно перелічені ресурси, до яких є претензії у правовласників. За словами В’ячеслава, великі рекламодавці дійсно перестали розміщувати рекламу на цих сайтах.
Окрім цього, за останні три роки «Чисте небо» виявило близько 10 тис. порушників права інтелектуальної власності, подано сотні заяв про порушення кримінальних справ, з яких на цей час на стадії досудового слідства - близько 250 проваджень. Винесено понад 40 вироків щодо притягнення правопорушників до відповідальності. 1,5 млн посилань на нелегальний контент видалено з пошукової видачі Google і більше 2 млн - з VOD-сервісів. Було подано близько 70 скарг до платіжних систем Visa та Mastercard, що впливає на фінансування ресурсів, які поширюють нелегальний контент. Постійно проводиться моніторинг розміщення нелегального контенту і реклами на ньому.
Питання захисту прав інтелектуальної власності - у топ-пріоритеті уряду
Олександр Романішин, заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства України зазначив: «Питання інтелектуальної власності є важливим аспектом як для внутрішніх потреб країни, так і в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також діалогу Україна-США. У списку 301 ми, поки що, знаходимося у невигідній позиції, і один з пріоритетів України - вихід з даного списку. Напрямки роботи, які передбачаються для цього: боротьба з неліцензійними програмними забезпеченнями, боротьба з піратством, а також виплата роялті.
У вересні минулого року між Всесвітньою огранізацією прав інтелектуальною властності (WIPO) і Мінекономіки підписаний меморандум про обмін базами даних щодо піратського контенту. Ми вважаємо, що це стане поштовхом для того, аби рекламодавці припиняли фінансування сайтів, які розміщують нелегальний контент».
Пан Романішин також прокоментував питання щодо інспекторів з інтелектуальної власності та роботу над законодавчими змінами: «Інспекторів недостатньо, ми маємо збільшувати їхню кількість, але це впирається в питання бюджету. Щодо законодавчих змін - робота у нас іде постійно. Є законопроект «Про авторські та суміжні права», в якому передбачено блок про захист інтелектуальної власності, він наразі дороблється. Ми відкриті до будь-яких корисних ініціатив та пропозицій в цьому напрямку».
Питання національної безпеки
Микола Фаєнгольд, в.о. керівника дивізіону StarLight Pay TV & Digital медіагрупи StarLightMedia, заступник керівника Ініціативи «Чисте небо», запропонував не використовувати щодо порушення прав інтелектуальної власності «романтичне» слово «піратство», а замінити його на «крадіжку» - по суті. Легкість створення підробки аудіовізуального контенту негативно впливає на розвиток індустрії. Організаціям, які захищають авторські права, потрібно йти за грошима (підхід follow the money) і зробити так, щоб цей бізнес був нерентабельним, некомфортним для крадія. Кілька років тому «Чисте небо» пішло цим шляхом і почало працювати із платіжними системами, є приклади блокування платежів на нелегальні ресурси, але це доволі довгий процес. Механізм швидкого блокування нелегально розміщеного контенту наразі не діє, правовласники та влада працюють над тим, щоб цей процес став більш оперативним.
Микола звернув увагу на те, що в останні роки змінився ракурс, з якого правовласники дивляться на нелегальне розміщення контенту. Якщо раніше вони дивилися на це, як на недоотриманий дохід, то тепер - як на питання національної безпеки. Багато піратських сайтів, які знаходить український глядач на Smart-TV сьогодні, «мовлять» із Росії та не виключно, що завтра замість реклами онлайн-казино глядач побачить анти-українські ролики. Більше того, на сайтах-піратах доступний заборонений в Україні контент країни-агресора і державі варто звернути на це особливу увагу. Також Микола Фаєнгольд відмітив, що за роки роботи з Кіберполіцією правовласники впевнилися, що правоохоронці швидко реагують на запити, відстоюють інтереси виробників, авторів, і можемо сподіватися, що держава втілить швидкий алгоритм блокування доступу до нелегального контенту.
Резюмуючи, учасники сесії погодилися, що варто об’єднуватися і сісти за стіл переговорів для конструктивного діалогу задля захисту прав творців.
