Вчені підтвердили існування унікального матеріалу з гібридними кристалічно-скляними тепловими властивостями. Його було виявлено в метеориті, який упав у Німеччині у 1724 році, пише Interesting Engineering.
Зазначається, що цей матеріал є особливою формою діоксиду кремнію, який називається тридимітом. Команда вчених зі Школи інженерії та прикладних наук Фонду Фу Колумбійського університету у своєму дослідженні розповіла, що він не підпорядковується звичайним правилам теплопровідності.
Дослідники поділилися, що тридиміт зберігає постійну теплопровідність у широкому діапазоні температур. Ця властивість може бути корисною при виробництві електронних пристроїв і в аерокосмічній промисловості.
У виданні нагадали, що теплопровідність кристалів зазвичай знижується з підвищенням температури, тоді як скло під час нагрівання стає кращим теплопровідником. Ця різка різниця довгий час була перешкодою для оптимізації матеріалів для застосувань, які потребують точного управління тепловим режимом.
Вчені припустили, що теплопровідність тридиміту залишатиметься постійною незалежно від температури. Щоб підтвердити свої прогнози, вони провели експерименти зі зразком тридиміту з метеорита, що впав у Штайнбасі, Німеччина, 1724 року.
Результати експериментів підтвердили гіпотезу вчених. Тридиміт дійсно має атомну структуру, проміжну між кристалом і склом. Його теплопровідність залишається практично постійною в діапазоні температур від 80 до 380 кельвінів.
Ба більше, тридиміт також був виявлений на Марсі. Вивчення його властивостей може дати ключові відомості про теплову історію планети.
Чому золото не плавиться під час нагрівання навіть до екстремальних температур
Раніше міжнародна команда вчених використовувала потужні і надкороткі лазерні імпульси, щоб нагріти тонкі фрагменти золота за межі так званої "катастрофи ентропії". Цей експеримент показав, що деякі тверді тіла можуть не мати фіксованої точки плавлення при швидкому нагріванні.
Дослідникам вдалося досягти температури в приблизно 18 700 градусів Цельсія, при цьому золото зберігало тверду структуру понад 2 пікосекунди. Цього виявилося достатньо, щоб вчені засумнівалися в існуючих моделях.
Дослідження довело, що іноді реакції відбуваються занадто швидко, щоб закони термодинаміки встигли набути чинності.
