На диво інтенсивні радіаційні пояси Урана можуть бути зовсім не постійними. Нові дослідження свідчать про те, що вони були короткочасним наслідком потужної сонячної бурі, яка сталася під час прольоту "Вояджера-2" в 1986 році - єдиного наближення людства до крижаного гіганта. Про це пише earth.com.
Якщо це дійсно так, то десятилітня загадка перетворюється з незвичайного фізичного явища на звичний процес. Хвилі, спричинені бурею, могли швидко перезарядити електрони навколо Урана, створивши екстремальні показники, які зафіксував "Вояджер".
Сонячна буря на Урані стає загадкою
У новому дослідженні під керівництвом космічного фізика Роберта Аллена вчені виявили, що під час польоту космонавтів область взаємодії, що обертається разом з планетою, перетинала Уран.
Це пояснює те, чому космічний апарат зафіксував дуже потужні високочастотні хвилі. Прилади "Вояджера" виявили інтенсивні випромінювання нижнього діапазону, які відповідають радіохвилям, схожим на свист.
"Наука пройшла довгий шлях з часу прольоту "Вояджера-2", - наголосив Аллен.
Зазначається, що потужність хвиль, виміряна тоді, є найсильнішою за всю місію на будь-якій планеті, що відповідає екстремальним показанням електронів.
Нахилена магнітна пастка Урана
Уран має магнітне поле, яке нахилене далеко від його осі обертання, тому цей нахил спричиняє щоденні зміни у тому, як сонячний вітер впливає на планету.
"Коли планета завершує оберт, її магнітні полюси змінюють своє положення, піддаючи систему мінливим навантаженням. Ці зміни впливають на те, як хвилі формуються і рухаються через магнітосферу. Деякі частини стають легшими для заповнення хвилями, а інші стають тихими, коли геометрія навколо планети змінюється", - пояснили в earth.com.
Відомо, що "Вояджер-2" пролетів через цю систему, коли вісь обертання була спрямована майже в бік Сонця. Це вирівнювання створило незвичайні умови, які, ймовірно, посилили реакцію на сонячний вітер.
"Нахил і зміщення поля також ускладнюють рух електронів після того, як вони набирають енергію. Їхні траєкторії вигинаються і звиваються по-іншому, ніж на Землі, що може допомогти пояснити, чому тимчасові порушення виглядали настільки інтенсивними під час прольоту", - додали у матеріалі.
Інші дослідження космосу
Як писав УНІАН, раніше "хитання" чорної діри підтвердило сторічне передбачення Ейнштейна про простір-час. За словами вчених, таке відкриття дає змогу краще зрозуміти, як саме чорна діра розриває зорю, та допомагає вивчити умови всередині таких катастрофічних подій.
Також повідомлялось, що на Марсі є "особливі зони", де заборонено навіть сідати. Ці райони називають "особливими регіонами", і вони - найпривабливіші, але найнебезпечніші для вивчення з наукової точки зору.
