Скам'янілі останки деяких найдавніших предків людства набагато старші, ніж вважалося раніше.
У новому дослідженні застосували сучасні методи, які дозволяють припустити, що скам'янілостям, включаючи останки стародавньої печерної жінки "Місіс Плес", які були виявлені в печерах Південної Африки, відомих як "колиска людства", від 3,4 до 3,7 млн років, повідомляє Бі-бі-сі.
Нова хронологія може змінити загальноприйняті уявлення про еволюцію людини - вона могла йти різними шляхами і в різних місцях.
Довгі роки вчені вважали, що вік африканського австралопітека, Australopithecus africanus, чиї скам'янілості були виявлені в печерах Стеркфонтейн під Йоганнесбургом, становить 2,1 - 2,6 млн років. "Але в хронологію це не вписувалося", - зазначив французький вчений Лоран Брюссель, один з авторів дослідження.
Він пояснив, що близько 2,2 млн років тому по цьому регіону вже бродив інший вид - людина уміла (Homo habilis) - найперший представник роду Homo, в якому пізніше з'являться сучасні люди (Homo sapiens). Але на глибині печери, де була знайдена місіс Плес, не було виявлено жодних ознак Homo habilis. "Було дуже дивно бачити, що австралопітеки зуміли прожити так довго", - сказав учений.
Сумнів у віці "Місіс Плес" також викликало недавнє дослідження, яке показало, що майже повний скелет австралопітека, відомого як "Маленька нога" (Little Foot), мав вік 3,67 млн років.
Нові дані дозволяють припустити, що представники Australopithecus africanus, в тому числі "Місіс Плес", були сучасниками Australopithecus afarensis зі Східної Африки, включаючи знайдену в Ефіопії Люсі віком 3,2 млн років, сказав один з авторів дослідження Домінік Стратфорд.
Оновлена хронологія означає, що ці два види, що існували паралельно, могли взаємодіяти один з одним, а також схрещуватися і розмножуватися, вважають вчені. "Протягом мільйонів років у цих видів, що жили всього в 4 тис. км один від одного, було достатньо часу, щоб подорожувати, спаровуватися один з одним... тому ми можемо уявити собі загальну еволюцію по всій Африці", - сказав Брюссель.
Еволюційна лінія сучасної людини в цьому випадку виглядає більш заплутаною, а її сімейне древо, за словами Брюсселя, "більше схоже на кущ".
Раніше Південноафриканський австралопітек вважався "занадто молодим", щоб бути предком роду Homo, сказав Стратфорд. Тому Батьківщина Люсі - Східна Африка - вважалася більш вірогідним місцем еволюції сучасної людини. Нове датування показує, що південноафриканські австралопітеки мали мільйон років, щоб зробити цей еволюційний стрибок, так що "Місіс Плес" та її вид в цілому могли бути ранніми предками людей.
Попередні датування недооцінювали вік "Місіс Плес", тому що вони вимірювали мінеральні відкладення кальцитового потоку, які були молодшими, ніж решта ділянки печери, говориться в дослідженні.
Для останнього дослідження вчені використовували метод, званий космогенним нуклідним датуванням. Він вивчає рівні рідкісних ізотопів, що утворилися, коли породи, що містять кварц, опромінювалися потоками високоенергійних космічних частинок. "Їх радіоактивний розпад датує час, коли камені були поховані в печері, коли вони опинилися на вході разом зі скам'янілостями", - розповів провідний автор дослідження Дерріл Грейнджер з Університету Пердью в США.
У Південноафриканських печерах було знайдено більше останків ранніх людей, ніж де-небудь ще в світі. У 1947 році тут і виявили майже повний череп печерної жінки, яку назвали "Місіс Плес".
За даними Смітсонівського музею, представники виду австралопітеків, що ходили на двох ногах, були набагато нижчі зростом, ніж сучасні люди. Зріст чоловіків становив у середньому 138 см, а жінок - 115 см.
Як повідомляв УНІАН, 16 червня європейські вчені заявили, що змогли нарешті встановити, звідки в середині XIV століття почала поширюватися епідемія бубонної чуми, що забрала життя десятків мільйонів людей в Європі, Азії та Африці.
