Підпишіться на нас в Google
Спека в Україні не спадає. Тому люди дедалі частіше цікавляться тим, в яких будинках найвища температура та як правильно охолоджувати житло.
Кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційно-вимірювальних технологій та енергетичного менеджменту Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Андрій Яворський розповів УНІАН про те, в яких спорудах зазвичай найспекотніше, а також поділився, як слід захищати житло від спеки.
Які будинки в спеку перегріваються найдужче, а які лишаються прохолодними? Як впливають матеріал стін (цегла, панель, газоблок, моноліт), товщина, поверх і орієнтація вікон на сторони світу?
У першу чергу, потрібно зрозуміти, що старий будинок необов’язково гірший у спеку. Є дуже багато сучасних новобудов, які здатні дуже сильно перегріватися.
У цегляних будинках під час спеки найкраща ситуація, тому що ми маємо справу з товстими стінами (у класичних багатоповерхівках – приблизно 60 сантиметрів), які можуть поглинати тепло, і маса будівельних матеріалів є такою, що тепло не встигає проходити всередину. Принцип такий – чим масивніша стіна, тим у житлі буде прохолодніше, оскільки вона поглинає тепло.
Найгірша ситуація у класичних радянських панельних будинках, тому що залізобетон, з якого зроблені панелі, має кращу теплопровідність, аніж цегла, і у таких спорудах невелика товщина стін (близько 30 сантиметрів). Стіни "панельок" прогріваються, а потім починають випромінювати тепло, і, наприклад, якщо квартира кутова, то мешканці перебуватимуть ніби біля величезної батареї.
Тепло, яке було накопичене вдень, буде віддаватися вночі, створюючи для людей дуже сильний тепловий дискомфорт.
У радянських панельних будинках перших серій був досить великий конструктивний недолік – у них не було технічного простору між перекриттям останнього поверху і дахом. Тобто дах був суміщеним - це була бетонна плита з керамзитним утеплювачем і все. Сонце може нагрівати поверхню плаского даху до температури понад 50 градусів, і це все теплове навантаження лягатиме на квартиру, яка знаходиться нижче.
Сучасні новобудови є різні, зокрема, і цегляні, і монолітно-каркасні. Монолітно-каркасні новобудови мають досить непогану теплоізоляцію, але зараз дуже сильно захоплюються панорамним склінням, фактично пів стіни може бути у склі. З точки зору надходження природного світла і зовнішнього вигляду – це супер, але це шлях до дуже сильного перегріву помешкання, особливо, коли вікна виходять на західну сторону.
Газоблок, як і цегла, не дозволяє надлишковому теплу потрапляти у приміщення. Але дуже важливо, щоб тепло не надходило через вікна.
Правда, що останній поверх і квартири вікнами на південь/захід - найгарячіші? І що реально допомагає тим, кому не пощастило з розташуванням?
Однозначно так – на останніх поверхах та у квартирах з вікнами на південь чи захід найгарячіше. Найгірша ситуація на верхніх поверхах панельних будинків перших серій. Останні поверхи зазвичай нічого не закриває від сонячного випромінювання.
Щоб захистити будинок від надлишкового тепла, потрібно встановлювати над вікнами спеціальні сонячні навіси, сонцезахисні жалюзі. Банально, що можна зробити, - повісити щільні штори з відбиваючим шаром. Завдяки цьому енергію сонячного випромінювання можна повернути назад, щоб воно не перегрівало середину квартири. Також варто використовувати кондиціонер у поєднанні із сонячною електростанцією, щоб не перевантажувати електричні мережі. Кондиціонер і сонячна електростанція вдома – не екзотика, а реальність для Західної Європи. Там у багатоповерхівках ставлять балконні сонячні електростанції.
Щоб надлишкове тепло не проникало у житло, на вікна клеять сонцезахисні плівки. Вони пропускають видиме світло, але відбивають інфрачервоне випромінювання. Але краще мати хороше вікно з сонцезахисним напиленням, особливо дуже важливо, щоб воно було на величезних панорамних вікнах.
Чи впливає на температуру в квартирі те, що навколо будинку - затінений зеленню двір чи відкритий асфальт, перший поверх чи високий, район із парками чи щільна забудова? Наскільки міські "теплові острови" роблять житло гарячішим?
Однозначно впливає. Якщо будинок затінений, то на нього потраплятиме менше сонячного випромінювання, і він менше нагріватиметься. Завдяки зелені температура повітря може знижуватися. Під час спеки із зелені випаровується накопичена вода, за рахунок цього може знижуватися температура повітря, бо частина енергії йде на процес випаровування.
У містах величезна кількість "акумуляторів" тепла – це бетон, асфальт. Ці матеріали поглинають тепло, а потім його випромінюють. Також у містах є багато обладнання, яке викидає тепле повітря, зокрема, двигуни внутрішнього згорання, кондиціонери. Це також підвищує температуру.
У районах, де фактично немає зелені, і знаходяться одні новобудови, температура повітря може бути набагато вища, аніж у місцевостях, де багато зелені.
Які способи охолодити житло без кондиціонера справді працюють, а які - міф? Коли провітрювати, як затіняти вікна, чи допомагають мокрі тканини, вентилятор із пляшкою льоду тощо?
Перш за все, потрібно не допустити перегріву житла – вдень тримати вікна заштореними та закритими. Ніяких провітрювань вдень не має бути, тому що у денні години ми банально впускатимемо у житло гаряче повітря.
Щоб охолодити житло без кондиціонера, потрібно робити провітрювання, створити протяг. Це краще робити, коли температура повітря впаде. Наприклад, вночі температура повітря впала до 18 градусів, тоді потрібно скрізь відкрити вікна та зробити наскрізне провітрювання. Це дієвий спосіб охолодити приміщення, і я його використовую.
Пляшка льоду із вентилятором – це суто самозаспокоєння, бо коли ми порахуємо об’єм гарячого повітря у кімнаті, то зрозуміємо, що такої кількості льоду далеко не вистачить, щоб її охолодити. А сам вентилятор рятує від спеки, якщо він безпосередньо обдуватиме людину, тоді покращуватиметься випаровування поту, і знижуватиметься температура тіла. Якщо ж просто лишати вентилятор увімкненим у кімнаті, то від нього фактично не буде ефекту.
Мокрі тканини покращуватимуть ситуацію, якщо є протяг – у такому разі повітря його продуватиме, волога видалятиметься. А якщо приміщення без протягу, то мокрі тканини можуть лише нашкодити, тому що підніматиметься вологість повітря у приміщенні, стан може погіршитися, можливий тепловий удар.
Чи правда, що вдень вікна краще тримати зачиненими й заштореними, а провітрювати лише вночі та вранці, і чому багато хто робить навпаки й нагріває квартиру?
Є психологічний момент – люди думають, що якщо сидітимуть на протязі, то їм буде легше у спеку. Але це тимчасове явище. Якщо робити протяг вдень у спеку, то ви своїми руками запускаєте у житло величезний об’єм гарячого повітря. Через це температура повітря у кімнаті різко піде вгору.
Під час спеки правильне рішення – провітрювати житло лише вночі. А якщо провітрювати вдень, у нас лише створюється ілюзія прохолоди.
Кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційно-вимірювальних технологій та енергетичного менеджменту Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Понад 20 років бере участь у проєктах, спрямованих у річище енергетичної ефективності та відновлюваної енергетики.
