24-річна жителька Маріуполя Анна Зайцева – одна з цивільних, яка відправилась ховатись від бомбардування міста на завод "Азовсталь" після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вона думала, що пробуде на заводі декілька діб, проте опинилась у пастці на цілих 65 днів. Її тримісячний син Святослав був наймолодшим жителем бункера, у якому перебувало 75 людей. Кадри з Анею та її сином, знятого на "Азовсталі" з проханням про допомогу облетіли увесь світ.
В ефірі "Сніданку 1+1" Анна згадала, що було складно не тільки фізично, але і морально: ліжок не вистачало, люди робили імпровізовані місця для сну із пінопласту.
У молодої мами через стрес зникло молоко, також вона схудла на 10 кілограмів. Маленького Свята доводилось годувати сумішами, а коли вони закінчились – у хід пішло молоко та цукор, які приносили українські військові.
25 квітня під час бомбардування заводу через падіння 5-поверхової будівлі евакуаційні виходи були завалені. На щастя, їм вдалося вибратися живими, Анна з сином були одними з перших врятованих з "Азовсталі" та привезених до Запоріжжя. Саме тоді маленький Святослав вперше в житті побачив весняне небо та зелену траву.
Під час проходу фільтраційного табору, Анні допомогло знання французької мови, якою вона почала розмовляти з представниками Червоного Хреста, адже розуміла: вона дружина військового, а отже перевірятись буде окупантами ретельніше.
"Я в автобусі розповіла одному з представників Червоного Хреста, що я дружина військового і що до мене може бути більше прикута увага. І саме це мені допомогло у фільтраційному таборі, коли представники ФСБ мене допитували. Мені ставили питання щодо моєї особистості, біографічні дані, а потім почали запитувати стосовно мого чоловіка: які у нього татуювання, політичні погляди, чи знаю я його друзів-військових. Проте я відповідала на питання ухиляючись, тому жодної інформації вони не змогли довідатись", - зазначила Анна.
Щодо погроз у бік дружин українських військових, дівчина зазначає: так, вони дійсно звучали. У бік Анни говорили, що краще сказати усю правду про чоловіка, щоб "не страждала і не було ніяких жертв", а іншим жінкам казали, що вони надішлють голову їх чоловіків, якщо скажуть неправду.
За словами Анни, у фільтраційних таборах беруть участь не тільки чоловіки-представники окупантів, але і жінки, які роблять огляд тіла.
"Вони вимагали повністю роздягнутися, зняти навіть спідню білизну, дивились, чи є у нас татуювання, шрами. Це такий доволі принижуючий процес", - прокоментувала дівчина.
Не дивлячись на те, що вони з сином у безпеці, серце Анни неспокійне, адже її чоловік Кирило з позивним "Вольт" - боєць полку "Азов" та наразі знаходиться у полоні. На жаль, після евакуації чоловіка з "Азовсталі" з ним немає ніякого зв’язку, проте дружина побачила його на одному з відео окупантів і знає, що він живий.
Раніше Анна спілкувалась з Кирилом телефоном, коли чоловік ще перебував на заводі. Вже тоді він казав, що у них немає питної води, ліків та їжі. Хлопець навіть зневірився, що вони вже звідти не вийдуть. Проте Анна просила чоловіка не втрачати віри та бути сильним.
Після бомбардування Маріуполя будинок, де проживала молода родина, повністю розтрощений. Як заявила Анна, багато телеграм-каналів повідомляють, що будівлю планують зносити. Наразі дівчина мріє тільки про одне – обійняти свого чоловіка. Окрім того, після його повернення з війни жінка пообіцяла чоловікові поповнення.
"Коли він йшов на війну, я пообіцяла, що якщо він повернеться – то у Святика буде ще і сестричка. Я впевнена, що це обов’язково станеться", - сказала Анна.
Раніше звільнені з полону українські військові розповіли про тортури і жорстоке поводження. За їхніми словами, з особливою жорстокістю тортури застосовували до офіцерського складу ЗСУ та бійців "Азова".
