Киянину Антону Капелюшному відмовили у співбесіді в IT-компанії "TechExpace", бо він розмовляє українською.
Скріншоти листування з HR-менеджеркою хлопець опублікував на своїй сторінці у Facebook.
"Думав, що в 2021-му скасовувати співбесіди, до всього, ще й без попередження, через українську мову спілкування - це скоріше постановочні діалоги, але ніт! Тим більше в так званому цивілізованому ІТ, де давно основною мовою є англійська", – зауважив Антон.
Як свідчать скріншоти, менеджерка спершу запропонувала хлопцю пройти невелике онлайн-інтерв’ю – і сторони навіть домовилися про час. Проте після короткого листування рекрутерка раптом поцікавилася, як кандидат ставиться до російської.
Читайте такожApple знову потрапила у гучний скандал в Україні (фото)Киянин відповів, що розуміє російську, але у спілкуванні надає перевагу українській та англійській. На що жінка зауважила: "Просто у нас в компанії всі спілкуються російською і надають перевагу саме російській".
Айтішник іще раз зазначив, що він не проти російськомовних колег, але сподівається, що і його вибір на роботі поважатимуть.
Наступного дня хлопець попередив у мессенджері про перенесення часу співбесіди. Проте HR відписала: "Вітаю, вибачте, але, на жаль, якщо ви бажаєте спілкуватися українською, то ми не можемо запропонувати вам вказану позицію".
Калюжний пожартував, що це звучить, "як ватний мем". Менеджерка з цим погодилась.
"То ж компанія TechExpace, вони ж React, вони ж Affreact React, вам там ок взагалі в Україні працювати? Чи може це знову позиція окремого рекрутера?" – звернувся до роботодавців киянин, натякнувши на ще недавні мовні скандали, коли україномовним громадянам відмовляли у працевлаштуванні через спілкування державною.
16 липня 2021 року в Україні набули чинності нові положення ухваленого у 2018 році Закону про мову. Від літа усіх працівників сфери надання послуг зобов’язали звертатися до громадян українською мовою. Проте законом не забороняється обслуговування іншими мовами на прохання клієнтів, зокрема російською.
Відтоді в Україні не вщухали мовні скандали, учасники яких переважно відмовлялися обслуговувати громадян державною. Противники Закону стверджують, що він нібито дискримінує мови нацменшин.
Вас також можуть зацікавити новини
