Нові норми мовного закону набули чинності / Фото УНІАН, В'ячеслав Ратинський

В Україні сьогодні, 16 липня, почали діяти чергові норми закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", ухваленого Верховною Радою 25 квітня 2019 року.

Про це напередодні повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь на сторінці у Facebook. 14 липня Конституційний суд визнав даний закон таким, що відповідає Основному закону України.

"Спроби здійснити мовну контрреволюцію та вивести сферу телебачення і радіомовлення з-під дії мовного Закону, скасувати штрафи за порушення Закону, іспити для державних службовців, повернути російську мову в освіту зазнали краху завдяки нашим з вами спільним зусиллям", - написав Кремінь.

Він зазначив, що 16 липня розпочинається новий етап втілення норм мовного закону. Зокрема, відсьогодні:

Читайте такожСуд у Миколаєві скасував статус російської мови як регіональної

  • всі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні, видовищні заходи мають проводитися державною мовою. Винятки передбачені лише для пісень і фонограм, а також у разі якщо застосування недержавної мови вимагає творчий задум організатора. Супровід (конферанс) усіх концертів, шоу, перфомансів, розважальних і видовищних заходів має відбуватися виключно українською мовою. Виступи осіб, які не володіють державною мовою, повинні супроводжуватися синхронним або послідовним перекладом;
  • оголошення, афіші, постери, буклети інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи і вхідні квитки на них мають виготовлятися державною мовою. Використання інших мов допускається, якщо текст іншою мовою буде не більшим за обсягом і шрифтом, ніж текст державною мовою. Вимоги щодо розміру шрифту не є обов’язковими при написанні власних імен виконавців, назв колективів і творів, торговельних марок;
  • всі вистави іншою, ніж державна, мовою в державних та комунальних театрах мають супроводжуватися перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб;
  • мовою музейної справи та мистецьких виставок є державна мова. Вся інформація, у тому числі аудіовізуальна в музеях, галереях, на виставках, має подаватися українською мовою. Дублювання іншою мовою дозволяється, але на умовах пріоритетності представлення інформації державною мовою. Це стосується оформлення оголошень, квитків, інформаційної продукції тощо;
  • мовою туристичного та екскурсійного обслуговування є державна мова. Іншою мовою може здійснюватися туристичне чи екскурсійне обслуговування лише іноземців та осіб без громадянства;
  • мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова. Фільми, створені іноземною мовою, розповсюджуються та демонструються, зокрема і на телебаченні, дубльованими або озвученими державною мовою. Поряд із державною мовою фільми можуть містити аудіодоріжки іншими мовами. Демонстрування іноземних фільмів мовою оригіналу з субтитрами державною мовою дозволяється в кінотеатрах, якщо кількість таких сеансів не перевищує 10% від усіх сеансів або в рамках кінофестивалів. Про показ фільму мовою оригіналу із субтитрами має бути повідомлено завчасно;
  • українські видавці зобов’язані видавати державною мовою не менше 50 відсотків усіх виданих упродовж року назв книжкових видань, а частка книжок державною мовою, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50 відсотків.
  • 16 липня розпочинається реєстрація на іспит на рівень володіння державною мовою для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків та осіб, які мають намір набути громадянство України.

Кремінь із посиланням на Нацкоміссію зі стандартів державної мови уточнив, що перші іспити розпочнуться вже 19 липня о 9:30.

"Української буде більше", - резюмував він.

Мовний закон в Україні

  • 25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який 16 липня того ж року набув чинності.
  • 21 червня 2019 року до Конституційного суду надійшло подання 51 народного депутата щодо конституційності закону. Більшість авторів подання були членами фракції "Опозиційний блок" у Верховній Раді попереднього скликання. Автори подання стверджують, що закон не відповідає ряду положень Конституції, оскільки, на їх переконання, спрямований на дискримінацію російської, інших мов нацменшин, дискримінацію громадян за мовними ознаками. Також народні депутати вважають, що законом порушено низку конституційних прав громадян.
  • Крім того, депутати переконані, що закон ухвалено з порушенням конституційної процедури розгляду та ухвалення законів.
  • Більшість експертів надали до Конституційного суду висновки, у яких вказують, що закон про функціонування української мови не є дискримінаційним щодо національних меншин.