Війна внесла корективи в усі сфери життя України. До 24 лютого українська економіка демонструвала стабільне зростання, збільшення ВВП, але повномасштабне вторгнення звело нанівець позитивну динаміку. Не стала винятком і фінтехсфера, яка до війни вийшла на рекордні показники. Втім, за словами однієї з лідерок фінтех-ринку, відомої бізнес-леді, власниці платіжної системи LEO та акціонера IBOX Bank Альони Шевцової, окрім великих проблем, війна створила і перспективні можливості для розвитку. І її компанії ними скористалися. Завдяки швидким та нестандартним рішенням їй вдалося не лише втримати бізнес та команду, але й вийти на нові ринки. Про це бізнес-леді розповіла у документальній стрічці "Вишиті свободою", присвяченій річниці війни. В ексклюзивному інтерв’ю Альона розповіла про те, з якими викликами довелося зіткнутися під час війни, про перемовини з Netflix та чому Україна має шанс вирватися у лідери у криптосфері.
Альоно, розкажіть, як працював ваш бізнес до війни.
Я є акціонером IBOX Bank – так він став називатися три роки тому, а раніше мав назву Агрокомбанк. Цього року він святкуватиме своє тридцятиріччя. Зміна назви була обумовлена бізнес-моделлю, закладеній у ньому– транзакційний бізнес. Сьогодні IBOX – це найбільший транзакційний банк в Україні, згідно зі статистикою Mastercard, завдяки ньому здійснено найбільшу кількість транзакцій у сфері інтернет-еквайрингу. Щогодини через банк здійснюється приблизно 10 тисяч операцій. Також ми маємо розвинену термінальну мережу – другу після ПриватБанку. Крім того, а я акціонером платіжної системи LEO, яка у рейтингу НБУ посідає третю позицію.
Ринок доволі конкурентний, отже, вам довелося докласти зусиль, щоб вийти на лідерські позиції…
Рецепт простий – надавати якісні послуги населенню, причому такі, яких немає у конкурентів. До 24 лютого ми невпинно розширяли лінійку послуг, доступних у термінальній мережі IBOX. Одна з наших основних переваг – ексклюзивний контракт поповнення карт Monobank, які клієнт може поповнити без комісії. Ми дуже цінуємо цей контракт і робимо усе, аби його зберегти. Ми зацікавлені у збільшенні наших прибутків, адже весь дохід банк відправляє на потреби ЗСУ. На армію ми вже відправили кілька мільйонів доларів.
Для нас підтримка армії та вразливих категорій населення, які найбільше потребують допомоги, головний пріоритет. Коли почалася війна, нам подзвонили хлопці з київської тероборони і повідомили, що їм потрібні броньовані автомобілі. Звісно, банк має такі авто, адже ми проводимо інкасацію наших терміналів. І ми абсолютно всі ці машини віддали на потреби тероборони. Згодом саме нашими автомобілями вивозили з Ірпеня дітей та їхніх мам. На всіх машинах було написано "Діти", але це не зупинило ворогів: всі автомобілі були прострілені. Але завдяки тому, що вони були броньовані, жодна дитина не постраждала. Ці прошиті кулями машини сьогодні є трагічним спомином з тих перших місяців війни на Київщині. Ми багатьом міжнародним фондам про це розповідали, і вони запропонували зробити NFT-колекцію розстріляних автомобілів. Всі кошти з їхнього продажу ми віддаємо до Інституту ім. Шалімова – це опорна лікарня, медики якої цілодобово допомагають важкопораненим.
Як загалом війна вплинула на ваш бізнес?
Не секрет, що фінансова сфера одна з найбільш вразливих, і після вторгнення постраждала найсильніше. Особливо якщо враховувати, якого розквіту досягла банківсько-фінансова сфера напередодні вторгнення. За статистикою НБУ, 2021 рік був одним з найбільш прибуткових. Банки відзначали істотне зростання кредитного та депозитного портфелю, що було зумовлене зростанням добробуту населення. А обсяг експортної виручки за передвоєнний рік досяг рекордного, починаючи з 2014 року.
Все вказувало на те, що тенденція продовжиться і 2022 року. Але через війну всі плани було перекреслено. Якщо говорити конкретно про платіжну систему LEO та банк IBOX, нам довелося у буквальному сенсі виживати, щоб зберегти прибутковість та залишитися на плаву. У день вторгнення ми призупинили більшу частину фінансових операцій. При цьому було важливо зберегти роботу серверів, зробити все, щоб працювали P2P платежі, інтернет-еквайринг, щоб термінали вчасно інкасувалися, щоб користувачі могли вчасно поповнювати свої картки. Це була задача з зірочкою. Тому ми сфокусувалися на переході в хмарне рішення від Amazon, щоб не допустити втрати даних та аварійної зупинки через бомбардування. Крім того, було важливо підтримати економіку України, адже такий великий банк, як наш, є важливою частиною критичної інфраструктури держави. Тому через лічені дні після початку війни акціонери вирішили збільшити статутний капітал IBOX Bank майже на 63% – до 760 млн грн. Загалом наш банк інвестував у фінансову систему України 500 млн грн.
У вас велика компанія, напевно, складнощі були пов’язані зі збереженням команди.
Безперечно, без наших співробітників усі процеси зупинилися б. У нас їх 500, і це стало ще одним викликом для керівництва компанії. 24 лютого о 5 ранку я особисто обдзвонювала працівників, щоб повідомити їм страшну новину та дати інструкції для подальших дій. Паралельно я намагалася забронювати готель на півтисячі людей на Західній Україні. Скажу чесно: ніхто з нас не думав тоді, що ця релокація надовго. Гадали, що на кілька днів, максимум, на тиждень. Але немає нічого більш тривалого, ніж тимчасове. Тому згодом ми переїхали до Польщі, відкрили офіс у Варшаві і продовжили працювати.
Ваші зусилля принесли результат?
Так, і це позначилося на наших показниках – за рік війни ми виросли на 6%. Під час перебування у Польщі ми подали документи на реєстрацію фінансової компанії з ліцензією регулятора на прийом-переказ грошових коштів у цій країні. За 3,5 місяці ми отримали ліцензію, і зараз займаємося тим, що розставляємо термінальний бізнес у Варшаві. Ми зайшли на непахане поле, робимо те, чого ніхто у Польщі ще не робив. Але ми розуміємо, що це потрібно – у цій дружній країні наразі вимушено перебуває 5 млн українців, і у кожного з них є карти Монобанку або Привату, якими потрібно переказувати кошти в Україну і оплачувати рахунки. Коли ми розвинемо свою мережу у Польщі, то станемо найкрупнішим оператором платіжних систем у коридорі Україна-Польща. Можу сказати, що польський ринок голодний на нестандартні фінтех-рішення. І ринок дуже багатий і щедрий на пропозиції іноземних компаній, особливо, американських фондів, які готові з космічною капіталізацією викупати класні фінтехи і додавати до своїх інвестиційних портфоліо.
Схоже, ви не боїтеся приймати нестандартні рішення та розширяти горизонти. Які ще проекти у ваших планах?
Зараз ми активно вивчаємо крипторинок з тим, щоб долучитися до його розвитку в Україні. Ті можливості, які дає наша держава, Мінцифри зі своїм законом "Про цифрові активи" - це величезний шанс для банків, фінансових інституцій в Україні розвивати крипту як альтернативний метод безготівковим платежам. Можливості, які дає крипта в Україні, ми не зустрінемо ніде у Європі. Мені здається, саме криптоіндустрія може забезпечити економічний розвиток в Україні. Крипта стане синонімом нашої держави. Ми маємо шанс стати столицею криптовалюти, у нас все для цього є. Насамперед, мізки.
Я планую, що мої бізнеси стануть "беком" для криптобірж, для тих компаній, які бачать своє майбутнє в Україні, вбачають тут перспективи для розвитку їхніх платежів, проходження комплаєнсу фізосіб, фінансового моніторингу, bank id. Зараз це все є прерогативою банківських інститутів в Україні. Але всі ці продукти можна віддавати біржам, які відповідають вимогам закону України про криптоактиви.
Зараз ми разом з міжнародною платіжною системою Mastercard активно розробляємо і обговорюємо криптокарту, і сподіваюся, вона вийде у світ на початку 2023 року. Вона стане основою для розвитку криптоплатежів, відповідатиме українському законодавству і відображатиме стандарти міжнародної платіжної системи.
Ви відома як підприємець, дотична до кіберспорту в Україні. Чи можливий розвиток цього напрямку у нинішніх умовах?
Так, великою частиною платіжної системи LEO є ігровий сервіс LeoFaiming. У нас є своя кіберкоманда, і наші кіберспортсмени займають перші місця у змаганнях. Зараз ми всерйоз розглядаємо спонсорство з міжнародними компаніями, які виробляють технічне обладнання, зокрема, з Asus, щоб у 2023 році наші гравці представляли їхній бренд. Про популярність кіберспорту свідчить один факт: кількість глядачів на останніх Олімпійських іграх була вдвічі меншою, ніж аудиторія, яка переглянула фінал Dota-2. Світ змінився, і ми приймаємо його таким, який він є – з його реальністю Web 3.0. Але будь-яка реальність спотворюється в умовах війни, тому зараз головне – перемога на фронті.
Наостанок розкажіть детальніше про свій фільм, присвячений річниці війни.
За цей рік ми пережили стільки всього, що захотілося розповісти про це всьому світу. У стрічці "Вишиті свободою" використано реальні документальні кадри початку вторгнення – відео-свідчення бомбардувань, знищених українських міст, розповіді очевидців. Однією з героїнь фільму стала наша співробітниця, мама Дмитра Козацького, якого ми знаємо як "Ореста" з Азовсталі. Саме його світлини стали, з одного боку, свідоцтвом воєнних злочинів росіян у Маріуполі, з іншого – символом надії для наших захисників та всієї України.
У стрічці ми розповідаємо, як переїжджали на Західну Україну, як кожен співробітник вболівав за спільну справу. І як нам вдалося втримати наш бізнес на плаву. Фільм вийшов настільки якісним, яскравим, життєвим, що ми вирішили запропонувати найвідомішій стрімінговій платформі Netflix показати його. Зараз ми ведемо активні перемовини з Netflix, вони вже вислали технічні характеристики для фільму, і наша команда працює над приведенням нашої стрічки до параметрів платформи. Якщо нам все вдасться, "Вишиті свободою" буде доступний п’ятьма мовами світу. Бо я переконана: весь світ повинен дізнатися про те, що за цей рік пережила Україна та її люди, яка ми неймовірна нація, що мужньо приймала усі виклики, допомагала державі та нашим хоробрим воїнам.
