Президент США Дональд Трамп фактично розігнав Раду національної безпеки і ухвалює рішення щодо зовнішньої політики без належної експертизи професіоналів у вузькому колі наближених людей, яким бракує компетенції. Про це пише Politico, посилаючись на поінформовані джерела.
Вузьке коло наближених
За словами інсайдерів, Трамп довірив вирішення найважливіших питань зовнішньої політики, включно з війною в Україні, лише кільком своїм найближчим радникам. Це "внутрішнє коло" складається зі Стіва Віткоффа, нью-йоркського магната нерухомості, з яким Трамп товаришує кілька десятиліть, державного секретаря Марко Рубіо, віцепрезидента Джея Ді Венса, міністра оборони Піта Хегсета, який до цього ніколи не займав важливих державних посад, Джареда Кушнера, бізнесмена і зятя президента, який теж не є професійним бюрократом, та ще кількох людей.
Наприклад, саме Віткофф і Кушнер, яких Трамп вважає своїми найкращими укладачами угод, разом працювали над розробкою сумнозвісного "мирного плану" для України та Росії, що складався з 28 пунктів.
Як розповіли співрозмовниики видання, Трамп скликає цю строкату компанію за примхою, зустрічі відбуваються на ситуаційній основі без жодної регулярності, а рішення ухвалюються швидко. Жодної нормальної ієрархії, притаманної державним структурам, ця група не має. Звісно, окрім того, що Трамп - там головний.
Хаос і некомпетентність
"Трамп хоче мирних угод і заслуг. Деталі його менше хвилюють", – розповів журналістам один колишній чиновник адміністрації.
Однією з проблем того, що зовнішньою політикою США займаються друзі президента, а не державний апарат, є хаотичність та неузгодженість дій кожного з цих друзів.
"Дійсно небезпечно, коли кілька людей незалежно ведуть переговори", – сказав Річард Хаасс, колишній радник державного секретаря США в адміністрації Джорджа Буша.
Наприклад щодо війни в Україні протягом останніх кількох місяців існувало кілька паралелльних переговорних треків: з росіянами говорив Віткофф і віднедавна Кушнер, з українцямии - Кіт Келлог, з європейцями - Рубіо і меншою мірою Венс.
"Набагато краще, коли одна людина знає про все, що говориться всім, визначає, що говорити всім, і керує компромісами. Коли на кухні занадто багато кухарів, неможливо гарантувати, що те, що говориться Україні, те, що говориться Європі, і те, що говориться Росії, буде узгоджено між собою", – сказав Хаасс.
Як зазначає Politico, цього року команда Трампа істотно скоротила бюрократичний апарат, зокрема і деякі комітети Ради національної безпеки - важливого державного органу, з яким зазвичай радяться президенти США при ухваленні рішень. Це, а також недовіра Трампа до державних інституцій загалом, створили ситуацію, коли президент ухвалює рішення без консультації з профільними фахівцями.
"Ідея про те, що Україна ніколи не прийме план із 28 пунктів, – це те, що експерти знатимуть одразу. [Але] їм (Трампу і його друзям - УНІАН) байдуже, оскільки вони просто хочуть змусити Україну це проковтнути", - розповів колишній чиновник Ради нацбезпеки.
Іво Даалдер, колишній посол США в НАТО за часів президента Барака Обами, зазначив, що за таких обставиин "нікого не повинен дивувати хаос", який спостерігається у спробах Трампа покласти край війні в Україні.
"Це те, що відбувається, коли немає реального процесу розробки політики, надання рекомендацій, взаємодії з іноземними урядами та визначення чіткого напрямку", - сказав він.
Політика Трампа: останні новини
Як писав УНІАН, схожу оцінку дипломатичним підходам Трампа дав аналітик Метью Сайєд у колонці для The Times. У ній він стверджує, що за чинного президента зовнішня політика США втратила ознаки національної стратегії та перетворилася на інструмент особистого збагачення. Він навів приклади, як митні тарифи для В’єтнаму раптово пом'якшилися після мільярдних угод у нерухомості для наближених до Трампа компаній. Те саме відбулося з тарифами для ОАЕ і Саудівської Аравії.
Сайєд описує атмосферу в оточенні Трампа як "культ особистості", де чиновники та світові лідери демонструють принизливу лояльність, намагаючись убезпечити себе поступками, подарунками й вигідними угодами. Він попереджає, що така поведінка підриває європейську єдність, стимулює крайніх націоналістів і ставить під загрозу підтримку України.
