Вчора, 17 січня, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім.К.А.Тімірязєва у рамках проведення Стусівських читань відбулася презентація книги «І в смерті з рідним краєм поріднюсь» (упорядники Ніна Гнатюк і Тарас Ковальський).
Відкриваючи читання, син Василя Стуса Дмитро - літературознавець, кандидат філологічних наук, головний редактор часопису «Київська Русь», лауреат Національної премії ім.Т.Шевченка – зазначив, що намагається бути ретранслятором, доносити батькове слово до людей. Нині він реалізовує Інтернет-проект «Музей Василя Стуса».
Спільно із директором «тімірязєвки» Наталею Морозовою Дмитро Стус запалив свічку пам’яті своєму батькові.
- Своїм життям батько дав мені найважливіший урок: урок людяності і терпимості, - наголосив Дмитро Васильович. – З дитинства я запам’ятав його слова: «Людьми не народжуються. Тільки декому вдається стати Людиною». А ще пам’ять зафіксувала момент нашого прощання у 79-му. Коли батька прийшли забирати, він звернувся до мене: «Сину, я дуже хочу, щоб ти зміг якщо не вибачити, то простити цих людей. Інакше ти ніколи не станеш Людиною».
Перед присутніми виступили також заступник губернатора Любов Спірідонова, начальник управління культури та туризму ОДА Марія Скрипник, професор Вінницького педуніверситету Анатолій Подолинний, вінницькі поети та письменники Михайло Каменюк, Василь Кобець, Олена Вітенко, Жанна Дмитренко.
Презентуючи книгу «І в смерті з рідним краєм поріднюсь», її упорядник Ніна Гнатюк подякувала за фінансову підтримку обласну владу, а також висловила сподівання, що з часом вийде ще й доповнене видання.
Дисидент, член Української Гельсінської Групи Василь Овсієнко, який у 1984-му протягом місяця був в одній камері з Василем Стусом, розповів присутнім про останні дні життя поета.
- Василь Стус був поетом найвищого ґатунку, - зазначив Овсієнко. – Але Бог потребує жертви найкращих. Смерть Василя – то зумисне вбивство українського поета, кандидата на премію Нобеля. Його ж творчість, як влучно сказала Михайлина Коцюбинська, «це дерево з обрубаною вершиною», бо з тюремною камери до нас дійшло дуже мало його поезій.
Незабутнє враження на присутніх на Стусівських читаннях справила моновистава «Свіча у кам’яній пітьмі». В.Стус. Листи до рідних» у виконанні бібліотекаря Альони Ніжньовської.
Також у ході читань поету, заступнику голови НСПУ Володимиру Шовкошитному, який свого часу ініціював перепоховання Василя Стуса, було вручено козацький орден Івана Богуна.
