Він 16 липня 2016 року підписав контракт і вступив до лав Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Не закінчивши ще навчання у технікумі, Олександр відпрошувався з передової на сесію, передає Громадське радіо.
"Він був дуже гарним гранатометником. Майже кожен його постріл з гранатомета вражав ціль, — розповідає його побратим з позивним Стаф. — Ще він любив працювати з ПКМ (кулемет Калашникова модернізований), просив мене, щоб я його поставив на ПКМ". Про те, що Веремеєнко був хорошим і вправним гранатометником, підтвердив і командир підрозділу.
Читайте такожКурс на загострення війни: бойовики перейшли до нової тактики на Донбасі (відео)
Бійці запам’ятали Сашка як життєрадісного і позитивного, він хотів, щоб скоріше закінчилася війна. "Ще він нам говорив, що збирає гроші, щоби купити свою власну квартиру. Сашко любив спорт, говорив, що боями займався. На турнік ходив кожного дня", — згадує Стаф.
Саме Стаф був тим, хто бачив смерть Олександра на власні очі: "Нас почали обстрілювати жорстко, і він (Олександр - УНІАН.) говорить, "Стаф, давай закинемо щось їм!". Я говорю: "Ну давай. Термобар закинемо!" І тільки він вийшов з бліндажа й все, останні йоги слова "по мені влучили" і впав.
19-річного юнака поховають на його батьківщині, на Луганщині.
