Колись в документах ОБСЄ, в яких описувалось питання агресії проти України, Білорусь винесли за рамки. Проте є факт обстрілів та місця концентрації російських військ на території Білорусі. Вони можуть бути легітимною ціллю для України. Хоча тут варто зважати на реакцію наших партнерів (частина з них досі проти ударів по РФ, не кажучи про Білорусь).
Також слід розділяти місця концентрації російських військ та військ Білорусі. Наприклад, аеродром Лунінець, розташований в Брестській області Білорусі є місцем де (в найближчі тижні) можлива концентрація російських військ. На території аеродрому Зябровка вже 8 місяців працює неофіційна "база" росіян. На цьому аеродромі, до речі, вже відбулось кілька "спалахів". Це можна сприймати за легітимні цілі.
Щодо інших об'єктів, які не контролюють російські військові, вони можуть бути легітимною ціллю лише у випадку безпосередньої участі білоруських військ в агресії проти України. Крім того, якщо говорити про те, чому ЗСУ не відповідають на атаки з території Білорусі, потрібно зважити на кілька факторів.
По-перше, підтвердити, чи справді ці об'єкти залучені до атак проти України.
По-друге, встановити, чи є достатній боєкомплект для враження цих цілей, а також наскільки достатні сили реагування в разі масштабування конфлікту.
Якщо говорити про те, чому ЗСУ не відповідають на атаки з території Білорусі, потрібно зважити на кілька факторів
По-третє, це найголовніше, варто зважити політичні наслідки появи ще одного фронту в Україні. Адже втягування Білорусі у війну сьогодні є метою, яку переслідує президент РФ Володимир Путін. Чи має Україна йому підігрувати?
Відповіді на ці три питання й формують контрможливості прийняття рішень.
Ситуація на території Білорусі наразі виглядає як спроба "гри м'язами" або гри на нервах українців. З одного боку, Білорусь перекидає боєкомплект, боєприпаси та військову техніку до РФ (якби готувалась атака з Білорусі, було б логічніше залишити цей БК в країні). З іншого боку, в мережі вже повно фотографій того, хто і що прибуває з Росії до Білорусі – це легка техніка та вантажівки, а також російські "мобіки". Окрім того, в Білорусі, швидше за все, буде призов власних резервістів.
Проте, на мою думку, все це розраховано на інший сценарій, ніж наступ на Україну. За кілька тижнів, коли маса російських "мобіків" прибуде до південного фронту, Білорусь оголосить про проведення військових навчань. Адже Росії вигідно, щоб Україна тримала частину своїх військ поблизу білорусько-українського кордону, а не в якості оперативного резерва на фронті.
Ситуація на території Білорусі наразі виглядає як спроба "гри м'язами" або гри на нервах українців
Річ у тім, що оточенню Лукашенко зрозуміло: атака на Україну – найгірший сценарій для них. Тому вони активно намагатимуться "відповзти" від Росії подалі. І для цього у Білорусі спробують отримати сприяння "третіх" держав. Зокрема, активізувався трек співпраці з КНР. В разі підтвердження запрошення Лукашенка до Пекіна наступними тижнями, можливі певні гарантії безпеки від Китаю. Паралельно офіційний Мінськ активізує "турецький напрям" – в Астані пройшли перші переговори Лукашенка з Ердоганом і вже є попереднє запрошення до Анкари. Тож обидва треки можуть бути відіграні вже до нового року.
Ігар Тишкевич, політичний аналітик Українського інституту майбутнього
