У російській Курській області Україна бере на себе нову роль - окупанта. Втім, ЗСУ намагаються продемонструвати разючу різницю своєї окупації від московської, пише The Wall Street Journal.
Нова роль окупанта
76-річна росіянка Марія Андрєєва стала однією з тих, хто евакуювався на територію України після того, як ЗСУ зайняли територію її населеного пункту. Її привезли до сестри в Суми.
Російські окупанти під час втечі лякали місцевих "звірствами", які вчинятимуть українці. Але доньки Андрєєвої, які живуть у Норвегії, побачили відео, на яких їхня мати брала від українських воїнів гуманітарний набір. Доньки зв’язалися з солдатами онлайн і попросили допомогти евакуювати її в Україну. Солдати зробили це.
Історія Андрєєвої, яка втекла в Україну з пакетом таблеток та російським паспортом демонструє, як Україна випробовує нову роль у цій війні - і це роль окупанта.
Київ захопив понад 100 російських міст і сіл Курської області за місяць. Минулого тижня президент Володимир Зеленський заявив NBC News, що Україна не хоче вічно утримувати цю територію, але сказав, що вона стане розмінною монетою в будь-яких майбутніх переговорах про припинення війни.
Україна заявляє, що докладає зусиль, щоб відмежувати свою окупацію від добре задокументованої кампанії Москви з крадіжок, страт і тортур цивільних осіб і депортації тисяч дітей з окупованої України. Зеленський призначив військового коменданта на цей район і заявив, що його сили дотримуються гуманітарного права.
"Для нас дуже важливо не бути схожими на тих, хто приніс нам війну, грабежами та зґвалтуваннями. Це тому, що ми поводимося як люди", – сказав Зеленський на прес-конференції в Києві минулого тижня.
Російська тактика не змінилася
Однак у соцмережах поширюють фейки про "страти та тортури" в Курській області. Російські чиновники та державне телебачення діляться повідомленнями про нібито українські воєнні злочини, не надаючи жодних доказів.
Єдині люди, які входять в окуповані Україною частини Курська, - це солдати та кілька журналістів. Обмежений доступ ускладнює оцінку ситуації там.
Українське телебачення транслювало репортажі з окупованих міст, де волонтери роздають їжу та воду кільком тисячам людей, які залишилися. У Суджі біля приватних будинків було показано таблички, які попереджають українських військових про присутність мирних жителів, а на стінах видряпані літери з назвами українських військових частин і словами "Слава Україні".
На постаменті статуї Леніна на міській площі, яку зняли українські війська, прикріпили плакати знищених Росією українських міст на очах у місцевих жителів, які роками жили під глибокою російською цензурою.
Водночас росіяни мародерять навіть у себе. У селах Курської області на контрольованій Росією стороні лінії фронту російські солдати грабують магазин телефонів і товарний склад.
"Всім ідіотам, які носять військову форму і займаються мародерством: ви повні покидьки, і єдине покарання для вас - смерть", - написав популярний блогер, радник губернатора Курської області Роман Альохін, публікуючи відео з мародерством окупантів.
Десятки тисяч людей втекли під час наступу Києва, але жодних гуманітарних коридорів не було. Родичі деяких мешканців звернулися до соціальних мереж із проханням допомогти Росії та Україні вивезти їхніх близьких.
Цього тижня Сили оборони України опублікували відео, на якому жителі окупованих міст скаржаться на відсутність води, світла та стільникового зв’язку. Українські війська кажуть їм, що Київ готовий відкрити гуманітарний коридор, який дозволить цим людям виїхати до Росії, але Росія цього не робить.
Кремль і Міноборони Росії не відповіли на запити про коментарі. Відповідаючи на питання про ситуацію в Курську, правитель Росії Володимир Путін сказав, що Москва повинна думати в першу чергу про людей, які постраждали від бойових дій, і сказав, що російські військові роблять усе можливе, щоб витіснити українських окупантів. Про гуманітарні коридори він не згадав.
Минулого місяця Україна запустила гарячу лінію для жителів Курська, які хочуть безпечного проїзду в Україну, але не повідомляється, скільки росіян вона евакуювала. Українські ЗМІ повідомили про випадок 89-річної жінки, яку українські військові вивезли до сусіднього українського міста Суми. Український військовий повідомив, що ще одну вагітну росіянку доставили з російського села Лебедівка до Сум, де вона народила дитину перед поверненням додому.
Порятунок через відео
Для Андрєєвої все почалося з того вірусного відео, на якому вона брала продукти і воду у воїнів ЗСУ. Молодший сержант на позивний "Перчик" знайшов її у саду дому в прикордонному селі Свердликове. Військовий зняв його коротку розмову з Андрєєвою.
Жінка, одягнена у поношений фартух, гумові черевики та строкату хустку, українською мовою просить у "Перчика" води. Через декілька секунд інший солдат простягає їй кілька пляшок води.
"Завтра ми привеземо вам ще пару пачок води і принесемо вам різні страви", - каже "Перчик", додаючи, що його група зайде до її будинку для короткого огляду, перш ніж продовжити шлях.
Ролик переглянули в мережі сотні тисяч разів. Українці відзначили, як Андрєєва та інші мешканці Курська, які знімали на камеру українські військові, розмовляли на суміші української та російської, характерних для деяких регіонів України.
У той час дочки Андрєєвої, Олена та Наталія, почали оплакувати очевидне вбивство матері. Вони втратили зв’язок із нею після 6 серпня, а потім родич, який був евакуйований глибше в Росію, написав їм, що їхня мати була однією з кількох жителів села, "страчених українськими силами".
Після днів розчарування вони натрапили на відео. Жінки зв’язалися з Telegram-каналом, який це опублікував, і їм порадили зняти відео для матері. "Перчик" показав ролик Марії під час чергового приїзду в Свердликове.
"Ми не спали два тижні", - каже Олена на відео, а Наталія плаче поруч. "Ти відрізана. Вас покинули. Ви зараз у сірій зоні. Що б не сталося, ти маєш піти".
Андрєєва завжди сприймала російсько-український кордон, який проходить всього за кілька сотень метрів від її будинку, як штучну межу. Як і тисячі інших місцевих жителів, вона десятиліттями перетинала його.
"Колись ми всі були друзями, а тепер через якогось ідіота сваримося", - сказала в інтерв’ю Андрєєва, яка має подвійне громадянство Росії та України.
Народившись у Свердликовому невдовзі після Другої світової війни, вона переїхала до Сум у віці 20 років і вийшла заміж, взявшись працювати на заводі, але щоп’ятниці їздила з дочками до батьків у Свердликове. Україна і Росія тоді були республіками Радянського Союзу, і кордону не існувало.
"Ми провели своє дитинство, бігаючи босоніж по полях, які тепер пересічені державним кордоном. Ми не знали, де закінчується Україна, а де починається Росія", - сказала Олена в телефонному інтерв’ю з Норвегії.
Андрєєва повернулася до Свердликове у 2004 році, більше ніж через десять років після розпаду Радянського Союзу, щоб доглядати за своїм хворим батьком. Після його смерті вона оформила російський паспорт і почала доглядати сімейне господарство в селі. Коли українські війська увійшли в Курську область, вона жила сама зі свійськими тваринами і харчувалася продуктами зі своїх полів.
Вона не хотіла йти. Протягом кількох днів українські солдати попереджали її, що її село незабаром може бути зруйноване російськими військами, які мають намір витіснити їх. 21 серпня жінка вийшла в Україну стежками до кордону, які знала з дитинства.
Андрєєва приїхала в Суми на гучними риданнями зустріла сестру Галину, яка живе в Україні. Жінка хвилюється за господарство та город, побоюючись помсти, якщо вона повернеться до Росії.
"Вона - жінка землі. Село – це її життя. Вона не розуміє, що її село може зникнути з карти", - розповіла Олена.
Курська операція - останні новини
Президент Володимир Зеленський заявив, що Курська операція була відповіддю на російські плани зі створення буферної зони на українській території. До її проведення призвела нестача далекобійної зброї у Сил оборони.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна "багато чого" досягла у своєму наступі на Курському напрямку на території Росії.
У ISW заявили, що Курська операція вплинула на весь фронт і впливатиме на РФ і після наступу на Покровськ. Вторгнення в Курську область дозволяє ЗСУ кинути виклик російському контролю над загальновійськовою ініціативою в Україні.
