Із середини травня Україна розпочала мобілізацію ув'язнених, у рамках якої близько 3 тис. чоловіків було достроково звільнено, "щоб брати участь безпосередньо в захисті країни".
Але, як пише "Німецька хвиля", звільнені насправді не вільні. Одразу після виходу з в'язниці їх спочатку доправляють до військкомату під наглядом співробітників Національної гвардії, де вони підписують контракт із ЗСУ. Звідти їх везуть на військові полігони.
Видання зазначило, що багато хто з цих чоловіків хотіли воювати ще з початку повномасштабного вторгнення і зверталися до директорів в'язниць, законодавців і правозахисників із проханням надати їм таке право. Але людям, які отримали тюремне ув'язнення або умовне покарання, було заборонено служити в ЗСУ.
У перші місяці війни кілька сотень людей змогли піти на фронт, оскільки їхні справи ще не були передані до суду. А потім мобілізація ув'язнених закінчилася і не проводилася до недавнього часу.
Більш ніж через два роки війни, влада України заговорила про намір змінити закон і дозволити мобілізацію ув'язнених.
Після дебатів законодавці погодилися не брати в армію нікого, кого було засуджено за злочини проти нацбезпеки, тероризм, умисне вбивство двох і більше осіб, напад на поліцію або військовослужбовців, керування автомобілем у нетверезому стані, що призвело до смерті, сексуальне насильство або особливо тяжкі корупційні правопорушення.
Ув'язнених, яких можна мобілізувати, відвідують кадровики, прикріплені до українських бригад. Вони неодноразово говорили, що між їхніми візитами і мобілізацією, яку проводять у російських в'язницях, є принципова різниця. Їхньою метою було не забрати ув'язнених на війну, а знайти добровольців.
Командир батальйону 3-ї штурмової бригади Дмитро Кухарчук розповів журналістам видання, що емоційно-психологічний стан майбутніх солдатів, їхня готовність і мотивація йти на війну важливіші за тягар минулих злочинів. "Ми один із небагатьох підрозділів, які знають, як поводитися з ув'язненими. Ми знаємо їхню психіку", - сказав він.
"Люди, яких ми зустрічаємо у в'язниці, хочуть одного разу сказати своїм дітям, що вони не сиділи у в'язниці під час війни, а захищали нашу країну", - додав він.
У 5-й штурмовій бригаді, в найближчі кілька місяців буде створено батальйон із колишніх ув'язнених чисельністю 600-800 осіб, можливо, навіть із командиром із їхніх лав. "Існує крайня нестача, і нам доведеться трохи почекати людей, мобілізованих за призовними пунктами. Тепер ми можемо заповнити деякі прогалини таким чином", - сказав заступник командира бригади на ім'я Владислав.
Незважаючи на те, що він є колишнім державним прокурором, він не вважає завербованих з в'язниць чоловіків злочинцями, які бажають уникнути покарання. "Ми працюємо з тими, хто мотивований виконувати свій обов'язок", - сказав Владислав. Водночас йому зрозуміло, що є високий ризик втечі колишніх в'язнів із військової частини. Саме тому він хоче відправити майбутній батальйон на таку складну ділянку фронту, що їм "не вдасться легко піти навіть на бронетехніці".
За оцінками Міністерства юстиції, близько 20 тис. ув'язнених потенційно можуть мати право йти на війну. При цьому в Мін'юсті припустили, що в майбутньому деякі обмеження на вербування ув'язнених, засуджених за інші злочини, може бути знято, а також що закон також може бути розширено, щоб охопити і жінок-ув'язнених.
Мобілізація в Україні
Україна вербує засуджених, пропонуючи звільнення в обмін на окопи. Кілька сотень охочих уже скористалися цим бартером.
"Можна покінчити з цим і почати нове життя. Головне - ваша воля, адже ви йдете захищати Батьківщину. Ви не досягнете успіху на 50%, ви повинні віддати себе на 100%, навіть на 150%", - сказав вербувальник, член добровольчого десантно-штурмового батальйону.
