Після того, як Кремль офіційно визнав, що ракетний крейсер "Москва" затонув, що стало закономірним результатом пусків з українського берегового ракетного комплексу "Нептун", одним з цікавих питань залишається розмір збитків.
Деякі видання вже назвали свою цифру, мовляв, коштував він лише 750 млн доларів. Чому лише, бо розмір збитків у реальності значно, у десятки разів, більший.
Звісно є велика кількість методологій розрахунку збитків. Є усілякі амортизації, усушки, утрушування та інші речі, які впливають на вартість майна. І для спущеного на воду у 1979 році цивільного судна вони можуть бути справедливими. Водночас коли мова йде про точно такий 43-річний, але вже військовий корабель - починають грати зовсім інші фактори.
Ракетний крейсер як бойова одиниця
Ракетний крейсер "Москва", в першу чергу, відігравав величезну роль у бойових можливостях Чорноморського флоту РФ. Його першочерговою задачею, як бойового корабля, було знищення авіаносних груп противника, як мінімум, у зоні Середземного моря.
Для цієї місії крейсер проекту 1164 "Атлант" взагалі і створювався. Для чого був озброєний 16 протикорабельними ракетами П-500, а згодом П-1000, які могли оснащуватись ядерними бойовими частинами.
Не в "сценарії" Третьої світової війни головна роль "Москви" зводилась, що не менш важливо, до корабля управління. На крейсері штатно розміщувався командувач флотом чи угрупування зі штабом. А в їх розпорядженні був потужний набір сенсорів об’єднаних в автоматизовану систему бойового управління та автоматизований комплекс зв’язку для видачі команд на інші кораблі та літаки.
Але тепер у бойових порядках Чорноморського флоту РФ з’явився пробіл, компенсувати який немає чим. На роль флагмана лише формально, без можливості виконання ролі командного корабля, може претендувати один з трьох фрегатів 11356Р, які почали спускати на воду з 2010 року.
Тобто для адекватної оцінки збитків необхідно оцінити вартість рівнозначної заміни ракетному крейсеру "Москва".
Аналог ракетного крейсера "Москва"
Повторити зараз "Москву", один в один, російський оборонно-промисловий комплекс не може - бо це були штучні вироби, розробка та виробництво всіх складових яких залишилось у СРСР.
Тому, звісно, мова може йти лише про створення сучасного аналога. І єдиним із всіх існуючих в РФ нарисів кораблів аналогічного класу є атомні есмінці проекту 23560 "Лидер". "Головний калібром" цього есмінця мають бути 64 універсальних пускових шахт для "Калібрів", "Оніксів" та гіперзвукових "Цирконів".
Але далі картинок, макетів, епітетів в стилі "аналоговнет" та обіцянок у 2020 почати будівництво першого з дев’яти кораблів через два роки - мова так і не пішла. І причина цьому максимально проста - ціна. Бо в самій РФ орієнтовну вартість одного ракетного есмінця "Лідер" оптимістично оцінили у 1,5 млрд доларів.
Ця сума виглядає більш ніж заниженою через те, що значно простіші, неатомні, відпрацьовані та дійсно масові у виробництві (спущено на воду 70 одиниць) американські ракетні есмінці класу Arleigh Burke коштують 1,8 млрд доларів за одиницю (за цінами 2012 року).
А у випадку з російським проектом "Лідер" необхідно додати ще кошти на реальну розробку. І тому вартість компенсації прямих збитків для Кремля від втрати крейсера "Москва" становить не те що 750 млн доларів, а й навіть не 1,5 млрд доларів, а у рази більше. І це навіть без урахування того, що навіть теоретична можливість російського оборонно-промислового комплексу створити "Лідер" - мінімальна через санкції та технологічне ембарго.
Також буде справедливим додати і непрямі збитки, які були завдані ударом "Нептуна" по ВМС рашистів.
Ракетний крейсер "Москва" був флагманом Чорноморського флоту РФ. І його знищення для всієї історії російський ВМС - величезний репутаційний удар. Для розуміння історичного масштабу, то такі події відбуваються у світі десь раз на 50-100 років та потім похвилинно розбираються істориками.
Вони також мають величезний моральний вплив та непіднімним тягарем лягають на військове керівництво. Наприклад, знищення британцями флагмана Крігсмаріне лінкора "Бісмарк" у 1941 році зумовило припинення будь-яких масштабних дій надводного флоту Третього Рейху до кінця війни взагалі.
В цих умовах реальні збитки РФ від втрати ракетного крейсера "Москва" - стануть зрозумілими лише після перемоги України.
