Триває повномасштабна війна в Україні, і депутат від "Слуги народу" Олександр Завітневич, який очолює парламентський комітет з нацбезпеки, оборони і розвідки і є офіцером запасу, озвучив можливу причину того, чому зведені фортифікації на Харківщині не зупинили ворога.
Про це він сказав в інтерв’ю "ВВС News Україна", коментуючи закиди про відсутність підготовлених фортифікацій, що ніби призвело до відкриття так званого "харківського фронту". "Що стосується якості фортифікацій - то у нас є відповідні статути, і першу лінію будували самі підрозділи, які там служать. Це стосується Харкова, Покровського напрямку чи Лиманського - ці ж військові і готували лінії оборони. Тому зараз говорити, що десь погано побудовані чи не так побудовані…", - зауважив Завітневич.
Він відкидає помилку Генерального штабу ЗСУ: "Генеральний штаб не може виїжджати на кожну фортифікаційну споруду, але там присутнє військове командування, яке безпосередньо веде оборонні чи наступальні дії в тому районі. І вони це (місце для фортифікаційних споруд) визначали".
Нардеп звернув увагу, що є карта оборони, прогнози, де може бути умовний наступ противника. І виходячи з цього будують лінії оборони. Але ворог може піти в іншому місці.
"Тут важливі деталі. Зараз створили ТСК, яка буде з цим детально розбиратися. Тому що коли ми від комітету виїжджали з інспекціями, то питали у військових на місцях, хто саме визначив, що треба будувати саме тут і саме так. Це все має бути верифіковано Генеральним штабом, військовим командуванням, яке за це відповідає. Нам ці документи показували на засіданні комітету, зокрема, про фортифікації біля лінії зіткнення", - зазначив народний обранець.
Крім того, нардеп зауважив, що є брак людей і техніки для будівництва ліній оборони - "це реалії і факти". "Всі це вже прекрасно знають. Чому ми говоримо, що перша і друга лінія - це військові. Тому що там, біля лінії зіткнення, постійно йде враження не просто техніки, а навіть людей, які працюють з цим. Тому, звісно, техніки не вистачає. Людей, які це роблять, не вистачає. І це навіть на третій лінії оборони", - сказав політик. Завітневич підкреслив, що держава виділила кошти, але щоб побудувати повноцінно ці лінії оборони потрібен час.
Важливі новини України про війну - зараз це варто знати
Як повідомляв УНІАН, 10 травня російські окупаційні війська пішли в наступ у Харківській області. За тиждень ЗСУ суттєво сповільнили просування росіян, практично зупинивши наступ.
Видання The Economist отримало інформацію про військові плани РФ, і вони свідчать про те, що росіяни намагалися з'ясувати, чи зможуть вони частково оточити Харків і чинити тиск на українські формування на схід від Печенізького водосховища. Операція, імовірно, планувалася на 15-16 травня, але з невідомих причин була перенесена майже на тиждень.
Згідно з планами, росіяни намітили дві осі наступу по обидва боки водосховища. Наступ на західній осі мав протягом 72 годин вивести російські війська на відстань артилерійського пострілу від міста Харкова в районі села Борщова. Їх зупинило швидко перекинуте угруповання з елітної 92-ї бригади, яке відкинуло їх аж на 10 км від первісної мети. Але до цього моменту, як пише The Economist, йшлося про слабкі оборонні укріплення України, через що українські захисники вимушені були відступати під значним тиском противника і зазнавали серйозних втрат.
На східній осі план росіян полягав в тому, щоб прорватися через Вовчанськ аж до населеного пункту Печеніги. Видання зазначало, що багато українських військових на Харківщині обурені тим, що Росія змогла просунутися так далеко і так швидко. Деякі з них критикують затримки із західною оборонною допомогою.
