Українські удари по російських НПЗ стають системними і методичнимии. Оскільки російське населення охоче публікує моменти "прильотів", це дає змогу оцінити, як змінилася система протиповітряного захисту цих стратегічних тилових об’єктів, пише військово-аналітичний портал Defense Express.
Видання проаналізувало наявні в мережі відеозаписи дронових ударів по нафтопереробному заводу в Туапсе (Краснодарський край). Його атакували вже кілька разів за останні півтора роки.
Так, 17 травня цього року, якраз після того, як у РФ оголосили про завершення ремонтних робіт на цьому НПЗ після попередньої атаки, дрони вдарили по ньому вчергове. Місцеві жителі детально зафільмували момент удару і роботу ППО. Як зазначають аналітики, судячи за звуками на відео, у травні цей НПЗ захищали лише люди з мисливськими рушницями.
22 липня нафтозавод знову був атакований, що також ретельно зафільмували місцеві. Судячи за звуками на відео, певний прогрес в посиленні тамтешньої ППО все ж таки мав місце. Замість рушниці було чутно роботу легкої автоматичної зброї.
Разом з тим аналітики акцентують, що на відео немає жодних ознак роботи зенітної артилерії, не кажучи вже про зенітно–ракетні комплекси. Не видно на відео і використання трасуючих куль, без чого неможливо ефективно працювати по повітряних цілях.
"Таким чином можливо дійти лише одного висновку. Попри те, що НПЗ у Туапсе є регулярною ціллю для постійних ударів, у РФ навіть з четвертої спроби не змогли забезпечити відповідну протиповітряну оборону цього об'єкта", – наголошують в Defense Express.
Дефіцит ППО в Росії
Як писав УНІАН, Україна системно вибиває російські комплекси ППО великого радіусу дії, особливо в Криму. І ця робота приносить відчутні результати. Військовий оглядач Олександр Коваленко підрахував, що на сьогодні тільки в Криму знищено, пошкоджено і загалом виведено з боєздатного стану щонайменше три дивізіони С-400.
Загалом на озброєнні РФ за відкритими даними на початок року стояло 44 дивізіони С-400. Крім того росіяни мають на озброєнні 63 дивізіони ЗРК попереднього покоління - С-300. Експерт наголошує, що це лише на перший погляд здається величезною цифрою. З урахуванням величезної території Росії, яку потрібно прикривати, росіянам потрібно понад тисячу таких дивізіонів. А їх усього близько сотні.
