Донбас, Сирія, а тепер і Африка - приватна військова компанія (ПВК) "Вагнера" "засвітилася" ще на одному континенті.
Найманці ПВК тренують місцевих солдатів у Судані і Центральноафриканській Республіці. Команди віддають на суданському діалекті арабської. І раптом – у кадрі звучить російська мова і нецензурна лексика, повідомляють журналісти проекту радіо Свобода Донбас.Реалії.
Журналісти зазначають, що всього за місяць до появи відеоінструктажу в мережі, президент Судану Омар аль-Башир зустрічався з російським колегою Володимиром Путіним. «Ми потребуємо захисту від агресивних дій Америки», – заявив під час зустрічі президент Судану.
«Є прямі докази участі компанії Пригожина в Судані і знаходження там найманців. Зокрема, це компанія «М-Інвест», яка займається розробкою золотих родовищ в Судані. Компанія через низку афілійованих осіб пов’язана з Євгеном Пригожиним», – повідомив засновник Conflict Intelligence Team Руслан Левієв.
Бізнесмена Пригожина називають особистим «кухарем» Володимира Путіна і одним з головних фінансистів ПВК "Вагнера", що встигла відзначитися на Донбасі і в Сирії. А нещодавно російські найманці засвітилися не тільки в Судані, а й в іншій країні – Центральноафриканській Республіці.
«Різноманітні фото, опубліковані у Facebook президентом Центральноафриканської Республіки – ми там бачимо солдатів цієї країни, де відбуваються їхні тренування. І на тлі – різних людей очевидно європейської зовнішності, дуже схожих на тих осіб, яких ми постійно зустрічаємо в Сирії – найманців «Вагнера», – розповідає Руслан Левієв.
Намети «вагнерівців» розслідувачі знайшли прямо за могилою колишнього диктатора цієї країни – Жана-Беделя Бокасса. На одному з фото – сучасна російська вантажівка «Урал»-4320. Військових і техніку в Центральну Африку перекидають із сирійської авіабази, що розташовується в Латакії.
Але, крім військових і економічних інтересів, Росія переслідує в Африці й інші цілі – політичні. За ситуацією з тривогою стежить діаспора українців на континенті.
«Я бачу більшу небезпеку не стільки в самій присутності російських військових, а в тому, що країни, які підуть на таку співпрацю, швидше за все – це ті країни, які в найближчих голосуваннях в ООН в українських питаннях можуть або обрати сторону Російської Федерації, або голосувати проти України», – зауважує активіст української громади в Мозамбіку Дмитро Яцюк.
Відлуння африканської авантюри Кремля відгукується в Україні вже зараз. В кінці квітня в окупований Донецьк несподівано приїхав кандидат у президенти ще однієї африканської республіки – Малі. Політик Умар Маріко пообіцяв у разі своєї перемоги – відкрити в Африці «посольство» угруповання «ДНР». «Для мене визнання «республік» Донбасу – це очевидно!», – заявив Умар Маріко в окупованому Донецьку.
Але завоювати Африку тільки за допомогою підтримки політичних еліт і перекидання «приватних військових компаній» Росії буде нелегко.
«Африка дуже багато потерпала від європейського колоніалізму, і тому європейським ПВК буде дуже і дуже нелегко, а тим більше російським ПВК буде дуже нелегко займатися якоюсь комерційною діяльністю», – зазначає Дмитро Яцюк.
