этот материал доступен на русском

The Guardian: Присутність Росії розділяє чехів у 50-ту річницю придушення Празької весни

15:13, 20 серпня 2018
Світ
744 0
Сьогодні 50 річниця придушення Празької весни / Flickr/ngao5

Кілька разів на день старші чехи будуть відвідувати фотовиставку у старому місті Праги, присвячену тому, як в 1968 році Москва придушила «Празьку весну». А коли вони виходять, то скаржаться.

«Вони бурчать: «Росіяни знову тут»», - каже куратор виставки Дана Киндрова про погляди місцевих на тисячі російських туристів, які відвідують Прагу кожні вихідні.

Як пише The Guardian, ще близько 30 тисяч громадян Росії мають дозволи на проживання в Чехії. Сьогодні ж виповнюється 50 років з дня, коли Москва відправила півмільйона солдатів з СРСР і країн Варшавського договору, щоб придушити реформістський уряд Чехословаччини Александра Дубчека. Він намагався створити «соціалізм з людським обличчям».

Читайте такожБагато росіян не знають про вторгнення радянських військ у Чехословаччину в 1968 році - соціологи

Теми суперечок варіюються від того, чи становить Росія сьогодні стратегічну загрозу для країни, до питання, чи варто покращувати відносини з Москвою всупереч санкціям Євросоюзу.

Більшість політиків як в Чехії, так і в Словаччині вважають Росію загрозою. Але чеський президент Мілош Земан відверто захоплюється Володимиром Путіним. У свою чергу, Словаччина через суперечки в правлячій коаліції стала однією з небагатьох країн ЄС, які не видворили російських дипломатів у відповідь на отруєння екс-шпигуна Сергія Скрипаля на території Великої Британії.

Образа частини старшого покоління чехів на СРСР з 1968 року тепер впала на плечі сучасної Росії і росіян. Каміла Моучкова була телерепортером у 1968 році. В серпні того року її арештували за пряму трансляцію подій. В інтерв’ю чеським ЗМІ вона сказала, що навіть зараз їй важко бути чемною до росіян.

Моучкова була однією з перших ведучих телевізійних новин у Чехословаччині і прославилася своїми критичними трансляціями в 1968-му. Її звільнили з телеканалу, після чого вона працювала на заводі пластикових пакетів. Повернутися на телеекрани їй вдалося лише після Оксамитової революції в 1989 році.

Читайте такожThe Guardian: Компартія Чехії звинувачує Україну у придушенні «Празької весни»

«Після всього, що росіяни зробили тут, я не зацікавлена в тому, щоб знатися з тією країною. Можливо, я надто стара, щоб змінити свої погляди. До цього дня, коли наша команда грає в хокей з Росією, я сприймаю це не як спорт, а як політичну подію. Мені навіть доводиться переконувати себе поводитися чемно з росіянами, коли вони зупиняють мене на вулиці і питають дорогу», - сказала Моучкова.

Після Оксамитової революції, коли Чехословаччина нарешті змогла позбутися комунізму, з’явилася тенденція розглядати події «Празької весни» як сутичку різних груп комуністів. Але багато фотографій, виставлених на експозиції Киндрової, показують, як багато національного було в протестах у ті часи. Було багато вивісок і графіті із закликами «Росіяни, йдіть додому!». А на меморіалі в Братиславі хтось намалював логотип, який ставив в один ряд радянську зірку і нацистську свастику. Киндровій було 13 років у ті часи. Її мама була фотографом і зробила деякі знімки, які зараз стали експонатами.

«Мій батько забрав мене з вулиці і сказав: Подивись і запам’ятай це назавжди», - пригадує вона.

Згодом Киндрова вивчала іноземні мови, зокрема французьку і російську, чим роздратувала прадіда, який після 1968 року не хотів, щоб будь-хто у сім’ї розмовляв російською. Після 1976 року вона почала часто відвідувати радянську Росію і робити фотографії.

«Події 1968 року досі грають роль у тому, як я ставлюся до Росії. Росіяни завжди дуже дружелюбно поводяться, коли дізнаються, що я з Чехії. Але краще з ними не говорити про історію», - каже вона.

Читайте такожСБУ передала Чехії копії документів, пов’язаних з подіями 1968 року

В сучасній Росії досі прийнято заперечувати те, що радянські війська зробили в Угорщині в 1956-му і в Чехословаччині в 1968 роках. Натомість весь історичний наратив зосереджений на героїзмі перемоги в Другій світовій війні. Киндрова каже, що планувала провести у Москві в 2005 році виставку під назвою «1945-1968-1989», підкреслюючи різні епізоди радянського військового втручання у Чехословаччині.

«Але в останню хвилину ми отримали дзвінок і нас попросили перейменувати виставку на «Російсько-чеський діалог», а також зняти деякі фото. Я відмовилася», - пригадує вона.

У Словаччині і Чехії є як «праві», так і «ліві» радикали, які підтримують ідею покращення відносин з Росією, лишивши позаду горе, яке вони вважають більше неактуальним.

«Подивіться на нашу історію з німцями, а зараз ми друзі», - каже 70-річний сенатор і один з найактивніших прихильників Росії у чеській політиці Ярослав Доубрава. Нещодавно від повернувся з окупованого Криму, куди їздив всупереч протесту посольства України в Празі. Він хвалив Росію за «дива», які вона нібито робить на силою відібраній українській території.

Словацький депутат Петер Марчек, який теж нещодавно побував у Криму, сказав виданню: «Для мене серпень 1968 року був агресією комуністичного СРСР, а не ворожий акт з боку російського народу».

Читайте такожУ Варшаві демонтують пам'ятник "Подяки радянським солдатам"

На відміну від Польщі чи країн Балтії, Прага і Братислава не мали століть складної історії з Росією. Для багатьох простих чехів РФ має невелике значення. Тож за нинішніми антиросійськими настроями криється не так історична недовіра, яка з’явилася після подій 1968 року, як останні жорстокі вчинки Кремля.

«Під час Оксамитової революції майже не було антиросійської риторики. Коли Вацлав Гавел переміг, ми поїхали спочатку у Вашингтон, а потім прямо в Москву на зустріч з Михайлом Горбачовим», - пригадує колишній посол Чехії у Великобританії і США, а також радник Гавела Міхаель Жантовський.

«У Гавела були хороші відносини з Горбачовим і Єльциним. Але він недовіряв Путіну від самого початку. Лише після вторгнення в Крим більшість чеських політиків засудили Росію», - сказав він.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter