У Росії заявили, що серйозно думають над розміщенням на Кубі військової бази. Москва і Гавана, які в часи Холодної війни були союзниками, готують переговори на найвищому рівні в той час, як США погрожує вийти з угоди про скорочення ядерних арсеналів від 1987 року.
Генерал-полковник Володимир Шаманов, який в минулому командував російськими десантними військами, а тепер очолює парламентський комітет з питань оборони, став одним з останніх, хто оголосив про серйозні наслідки від розірвання договору про ліквідацію ракет малої і середньої дальності, яку підписали колись лідери США і СРСР.
Про це пише Newsweek, нагадуючи, що Вашингтон у Москва обмінялися звинуваченнями у порушенні старих домовленостей. А президент Дональд Трамп оголосив про намір покласти їм край, розчистивши шлях для нової гонки ядерних і звичайних озброєнь в час надзвичайної напруги у відносинах.
Читайте такожThe Guardian: Ядерна війна Росії проти США відбудеться в Європі
«З метою зміцнити нашу військову присутність на Кубі, нам потрібна щонайменше згода кубинського уряду. Зрештою, питання більше політичне, ніж військове. І сьогодні мабуть ще передчасно говорити про будь-які конкретні кроки у відповідь на можливий вихід США з договору», - сказав Шаманов.
«Але зараз проводиться активна фаза оцінки такого сценарію. І пропозиція потім буде підготовлена з усіма оцінками», - додав він.
Ця заява російського чиновника прозвучала на тлі підготовки до зустрічі Володимира Путіна з новим президентом Куби Мігелем Діазом-Канелем, яка відбудеться завтра в рамках його першої серії міжнародних поїздок на посаді. Політики у Москві не виключають, що російський автократ озвучить пропозицію розміщення російської військової бази на території карибської країни під час завтрашніх переговорів. За згоду Гавана отримає 50 мільйонів доларів позики на купівлю озброєння. Діаз-Канець, який в квітні на Національному зібранні замінив на посаді президента Куби 86-річного Рауля Кастро, після Росії відвідає ще чотири комуністичні країни: Китай, КНДР, В’єтнам і Лаос.
Видання нагадує про те, як намір СРСР у 1962 році розмістити свої ракети на Кубі призвів до Карибської ядерної кризи, яка поставила Москву і Вашингтон на межу ядерної війни. Тоді конфлікт вдалося залагодити завдяки тому, що США погодилися вивести свої ракети з Туреччини, а СРСР відмовився від планів щодо розгортання зброї на Кубі. Сам «острів свободи» залишався під американським ембарго аж до 2014 року, коли президент Барак Обама вирішив перезапустити двосторонні відносини. Однак, адміністрація Дональда Трампа перекреслила всі зусилля в цьому напрямку.
На тлі новин про намір Вашингтона вийти з угоди про скорочення ракет малої і середньої дальності від 1987 року, Шаманов минулого тижня заявив: «Якщо ми не зупинимося, не сядемо і не почнемо переговори, ми в довгостроковій перспективі можемо дійти до становища, яке можна буде порівняти з Карибською кризою». Про повторення ядерної кризи 1960-х років говорив також екс-лідер СРСР Михайло Горбачов.
