Агресія Росії проти України зростає і не виключено, що повномасштабна війна може розгорітися між країнами.
Але атака в Керченській протоці ставить питання і перед Великою Британією: наскільки вона готова розібратися з цим новим стилем бойових дій, які винайшов Володимир Путін, але також переймають Китай, Північна Корея й Іран?
Про це на сторінках The Spectator пише колишній головнокомандувач королівського флоту Великої Британії Джеймс Барнелл-Ньюджент.
В розпал Першої світової війни британський міністр закордонних справ Едвард Грей зробив знаковий коментар щодо змін у природі конфлікту.
Читайте такожThe Guardian: Найбільша загроза для Європи - це війна в Україні, а не Brexit
«Замість сотень тисяч чоловіків на фронті війни зіштовхнуться мільйони. А сучасне озброєння посилить різноманітні форми знищення», - зауважив британський дипломат. Його слова означали, що війна буде масовою, а не маневреною. І ситуація саме така і сьогодні.
«Навіть війна Росії проти України впливає на Велику Британію. Якщо ви один з багатьох клієнтів приватних пенсійних фондів в країні, чиї гроші були інвестовані в компанію EN+, підконтрольну олігарху Олегу Дерипасці, ви відчуєте біль від санкцій, які запровадили проти нього. Тому що цінні папери компанії падають в ціні. Російська провальна операція в Солсбері спричинила обвал цін на нерухомість в місті на 10%. І це ніщо у порівнянні з поширенням страху доторкнутися до залишків отрути», - пише британський військовий.
Він зауважує, що зараз світ перейшов у нову еру державно-цивільних конфліктів, потенційними жертвами яких стають індивіди, особиста безпека і національний спосіб життя. Це «недовійськова» війна чи путінський гібридний конфлікт, але події чітко рухаються в такому напрямку. Автор запитує, чому ж Британія не інвестує у відповідь на подібні «недовійськові» дії? Чи демократія сама поглинає здатність країни захищати, власне, свою демократію?
Читайте такожWashington Post: США можуть програти у війні проти Росії й Китаю
Однак, британський військовий зауважує, що у його країни все ж є національні інститути, які можуть зарадити. Розвідка і служби безпеки мають швидкий доступ до уряду. Національна рада безпеки забезпечує оцінки, підготовку й ідеї щодо відповіді. Але вона не може віддавати накази для імплементації рішень. В будівлі уряду є частина під назвою COBRA, де проводяться засідання кризових менеджерів. Але без впливу, яким користуються окремі міністри, відділ виявився слабким і не здатним вирішувати проблеми. Цю слабкість виявив хаос повені у Сомерсеті в 2014 році.
«А в цей час у Путіна є бункер у Москві, з якого відбувається управління 48 інструментами державної влади», - наголошує британський військовий.
Російський автократ може зірвати авіасполучення, влаштувати кібератаки проти електронних платіжних систем, організувати антиурядові протести чи взагалі зробити все перелічене в одній країні. І при цьому приправити всі диверсійні зусилля фальшивими новинами, які будуть поширювати державні ЗМІ, такі як RT і Sputnik. Потрібна обережна відповідь на таку поведінку. Інформація грає дуже велику роль. Прикладом цього автор називає успіх організації Bellingcat, яка за допомогою даних з відкритих джерел досить точно викрила правду про вчинки Росії в Україні. А в цей час Міжнародній слідчій команді знадобилося аж чотири роки, щоб розібратися, хто ж збив рейс MH17 російською ракетою.
Але що ще можна зробити? Принцип «око за око» тут не підходить. Кіберудар проти Північної Кореї не буде релевантною відповіддю. Західні уряди не будуть вбивати колишніх шпигунів у інших країнах. І хоч у Британії і є закон, ним чомусь рідко користуються. Адже лише одному російському олігарху з підозрілими зв’язками відмовили видачі британської візи. Це був Роман Абрамович. Хоч існує розпорядження про перевірку підозрілого багатства, правоохоронці реально його застосували лише один раз. США нещодавно арештували китайських шпигунів. Лондон готовий діяти так само?
Читайте такожPolitico: Росія відриває новий шматок від України, а Європа мовчки дивиться
Приватний сектор теж повинен готуватися до ери гібридних конфліктів. У Центрі національної кібербезпеки Великої Британії кажуть, що дві третини компаній із списку біржі FTSE 350 не знають, що робити в разі початку кібератаки. Соціальні мережі надзвичайно повільно реагують на спроби країн використати їх для політичного впливу. Автор зауважує, що міжнародна дипломатична відповідь на застосування «Новачка» у Солсбері була блискучою, так само як і викриття агентів ГРУ у Нідерландів. Але Захід проявляв слабкість на тлі агресивної і незаконної військової активності Китаю в Південно-Китайському морі.
Тож як найкраще поєднати сили британських політичних, військових, дипломатичних і цивільних інструментів для відбиття атак ворогів? Барнелл-Ньюджент пропонує створити національний командний орган з чітким мандатом протидіяти будь-яким загрозам, які трохи не дотягують війни: від кібератак до дезінформації. Цей мандат буде опиратися на чіткі правила залучення.
