Sukhoi Superjet 100 був останньою спробою Росії зберегти життя своїй цивільній авіації. Але ці амбіції, схоже, розбилися у неділю в Москві. А разом з ними загинув щонайменше 41 пасажир. Наразі не відомо точно, чому пілоти рейсу SU1492 повернулися в аеропорт «Шереметьєво» невдовзі після злету, виконуючи рейс в Мурманськ.
Заправлений авіалайнер сильно вдарився під час посадки й загорівся. Пекельний рейс у вогні ще якийсь час рухався вздовж злітної смуги, пише Politico. Майже ніхто з тих, хто сидів у хвості, не вижив.
Авіакатастрофа стала останнім ударом по регіональному авіалайнеру, чиї проблеми з двигунами й надійністю відлякали іноземних покупців. У Європі придбати літак наважилася лише ірландська компанія CityJet, яка здала його в лізинг Brussels Airlines. Але бельгійський перевізник припинив використання російського літака на початку поточного року. CityJet виключила російський Sukhoi Superjet 100 зі свого флоту.
Читайте також"Чорний ящик" згорілого в Шереметьєво літака виявився серйозно пошкодженим
Обидві європейські компанії не коментують, чому вони відмовилися від літака російського виробництва. Однак, ЗМІ писали, що він був ненадійним. А перевізникам було важко обслуговувати його і забезпечувати запчастинами.
Колись СРСР міг похвалитися великою авіаційною індустрією. Однак, вона майже повністю розвалилася після падіння комунізму, коли перевізники перейшли на більш ефективні й надійні літаки від Airbus і Boeing. Росія досі підтримує виробництво військових винищувачів світового класу. Але побудова цивільних авіалайнерів зазвичай слугує більшим джерелом національної гордості й доказом промислової могутності. Тому Китай теж намагається збудувати власний пасажирський літак. За роки правління Володимира Путіна російський державна компанія «Об’єднана авіабудівна корпорація» об’єднала всіх виробників цивільної авіації й сфокусувала їхню увагу на регіональному ринку, на якому домінують канадська Bombardier і бразильська Embraer.
Головною стратегію прориву на ринок була ціна. Російський Superjet 100 пропонували за 31,7 мільйона доларів. Це на третину дешевше від бразильських і канадських аналогів. Росія також налагодила партнерство зі деякими компаніями у Європі. Приміром, французька Safran допомагала з розробкою двигуна, а італійська Leonardo – з маркетингом і обслуговуванням.
Але запуск Superjet 100 все одно був скандальним. Російські ЗМІ у 2010 році повідомили, що у 70 інженерів на заводі, де будували літак, були фальшиві дипломи. Керівництво заводу запевнило, що ніхто з них не причетний до проекту російського лайнера. Потім у 2012 році Superjet 100 впав у Індонезії під час демонстрації потенційним покупцям. Всі 50 людей на борту загинули. Офіційне розслідування встановило, що обладнання лайнера працювало правильно. А катастрофа сталася через помилку пілота.
За три місяці до аварії в Індонезії Європейська агенція з авіаційної безпеки сертифікувала Superjet 100, надавши компаніям в ЄС купувати й використовувати його. Однак, у Європі й інших регіонах майже ніхто російський лайнер не купив. Словенська компанія Adria скасувала попереднє замовлення на 15 літаків через занепокоєння щодо «готовності компанії «Сухой» підтримувати чесне і стабільне довгострокове партнерство». Оскільки сторони не змогли досягти «спільного бачення майбутнього стратегічного розвитку компанії».
Іранські перевізники Air Tours і Aseman замовили 20 літаків кожен у 2018 році. Загальна вартість угод складала 2 мільярди доларів. Однак, виконання замовлення відклали через можливі санкції США. У Мексиці компанія Interjet посадила дві третини свого флоту з 22 російських літаків Superjet 100. Десятки двигунів вийшли з ладу. І авіакомпанія досі не змогла домовитися з російським виробником про відкликання проданих лайнерів.
