Президента Росії Володимира Путіна досить довго просили підтвердити свою участь у зустрічі, яка пройде наступного місяця в Парижі. Там французькому лідеру Еммануелю Макрону знадобилися місяці, щоб зрештою розстелити червоний килим.
Але Путін поїде у столицю Франції 9 грудня, щоб поговорити там про Схід України в «Норманському форматі», не через переконливі слова президента Франції.
Причина лиш одна: це найкраща можливість для нього відстояти свої інтереси, — пише Süddeutsche Zeitung. Ще до саміту Путін створив умови, в яких він буде проходити. Президент України Володимир Зеленський повинен був погодитися на так звану «Формулу Штайнмаєра», яка пропонує дорожню карту для вирішення конфлікту й має різну суть в очах Києва й Москви. В Парижі Путін хоче притиснути Зеленського й змусити його погодитися на російську інтерпретацію формули. Спочатку повинні пройти вибори на окупованій частині Донбасу. І лише потім можна буде почати розмови про інші речі, такі як контроль над українсько-російським кордоном.
Зеленський вимагає, щоб це сталося до виборів. Адже проводити вибори в іншому випадку буде небезпечно. А про чесність й свободу виборів у так званих «ДНР» і «ЛНР», які підконтрольні Росії, навряд чи можна говорити. Саме тому для Києва дуже важливе питання кордону. Згідно з «Формулою Штайнмаєра», так звані «народні республіки» повинні отримати лише на день виборів спеціальний статус в складі України. Якщо спостерігачі Бюро демократичних інститутів й прав людини підтвердять, що голосування було чесним і вільним, Донецьк і Луганськ будуть інтегровані в склад України як автономні регіони.
Російський експерт з питань зовнішньої політики Володимир Фролов переконаний, що Росія точно не віддасть Україні контроль над кордоном.
«Хіба що сепаратистам Донбасу, одягненим як місцева «міліція» з прапорами України на прикордонних блокпостах», - сказав він, маючи на увазі загони на українській території, які Москва контролює.
Вибори можуть легітимізувати чинний режим на Донбасі. Так звані «народні республіки» хіба що будуть перейменовані в автономні регіони України. Це саме той сценарій, якого бояться критики «Формули Штайнмаєра». Москва отримає «чорний хід» для того, щоб тримати частину української території під своїм контролем з благословення всього світу.
Читайте такожRzeczpospolita: Макрон і Меркель беруться за Донбас, але не варто чекати великих змін
«Вирушаючи в Париж, Путін переконаний, що його партнери по переговорах з України, Франції й Німеччині більше прагнуть все вирішити, ніж він сам», - пише видання.
Зеленський зробив мир передвиборчою обіцянкою. А за словами російського політолога і колишнього депутата Думи Сергія Маркова, Макрон і Ангела Меркель хочуть «за будь-яку ціну добитися домовленості між Путіним і Зеленським».
Лідери Франції й Німеччини тривалий час наполягали на збереженні режиму санкцій. Але коли перед зустріччю G7 Макрон прийняв Путіна у своїй літній резиденції, він говорив про перегляд відносин з Росією. В інтерв’ю для The Economist французький лідер також говорив, що розуміє ситуацію Путіна.
«Вони спробували зайти в Україну, а він хотів покласти цьому край», - сказав Макрон. Під словом «вони» він мав на увазі ЄС.
В інтерв’ю він продемонстрував, що готовий зрозуміти точку зору російського президента. І Путін сподівається, що французький лідер допоможе йому змусити Зеленського укласти погану угоду для України. А якщо український лідер на це не піде, тоді його можна буде звинуватити у зриві «Мінських угод». В такому разі Путін зможе стверджувати, що санкції проти Росії не виправдані. Таким чином, зусилля Макрона заманили Путіна в Париж.
Читайте такожМакрон: Повернення Росії до G7 недоречно до закінчення агресії проти України
«Путін і Макрон потребують один одного. Сьогодні у президента Росії немає кращого адвоката в Європі, ніж французький лідер», - сказав директор російської Ради закордонних справ Андрій Кортунов.
Слова Макрона про те, що у НАТО «мертвий мозок», свідчать про те, що він дивиться в бік Москви. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков пожартував, що Росія не може вирішити, «живий чи мертвий» альянс.
«Ми не патологоанатоми», - сказав він.
Разом з тим, з твердженням Макрона про те, що у Путіна немає кращої альтернативи, ніж партнерство з Європою, у Москві навряд чи погодяться. Насправді Путін показав у Сирії, скільки можливостей він завоював сам за допомогою конфлікту. Росія більше не вважає себе найбільш східною точкою Європи, — пояснив експерт московського «Центру Карнегі» Дмитро Тренін. Тепер вона себе вважає «великою і незалежною геополітичною й стратегічною сутністю на глобальному рівні». Навряд чи Путін буде ставитися до ЄС так, як сподівається Макрон. У Кремлі вистачає тих, хто хоче очистити свою територію від будь-якого європейського впливу.
Водночас, економічні сили штовхають до нормалізації відносин. Саме тому Путін їде в Париж, обмінюється ув’язненими з Україною, повертає українські кораблі й допускає частковий відвід проросійських сил. Путін не буде покращувати відносини з Європою, якщо це буде відбуватися не на його умовах.
