фото УНІАН

Шість чи сім чоловіків у балаклавах зайшли у в’язничну камеру в Пензі, провінційному російському місті, розташованому за 650 кілометрів на південний схід від Москви. Вони наказали 25-річному в’язню роздягнутися. Хлопцю заткнули рота, прив’язали ноги до лавки й під’єднали дроти до великих пальців на стопах. Після цього в’язня почали бити електрострумом.

«Мої м’язи почали скорочуватися, спричиняючи біль, який паралізував. Я почав кричати й битися головою об стіну, але вони продовжували. Десять секунд здавалися вічністю», - пригадує 25-річний хлопець.

Читайте такожNew York Times: Репресії у Росії посилюються на тлі невпевненості у майбутньому країни

Відео дня

Потім чоловіки в масках спробували під’єднати додаткові дроти до статевих органів в’язня. Через біль і страх він повторив все, що йому наказали сказати.

«Так, я ватажок банди. Так, ми готували теракт», - повторив він.

The Economist пише, що ця історія родом не з СРСР 1930-х років, коли спецслужби Йосипа Сталіна катували й вбивали мільйони невинних, викриваючи уявні «змови». Це свідчення Дмитра Пчелінцева, одного з 11 чоловіків, яких арештували у жовтні 2017 року в Пензі й Санкт-Петербурзі, звинувативши в організації терористичної групи з метою зірвати переобрання Володимира Путіна на посаду президента Росії, а також проведення футбольного Чемпіонату світу в 2018-му. 10 лютого сімох з них засудили на різні тюремні терміни від 6 до 18 років.

Як і у випадку переслідувань минулого, ця справа була повністю фальшива. Не було ніякого теракту чи планів влаштувати щось подібне. Справа заснована на зізнаннях, отриманих під тортурами, від яких обвинувачені відмовились в суді. Згідно з твердженнями прокурорів, ці чоловіки «у невизначеному місці пропонували невідомим анархістам взяти участь у міжрегіональній терористичній організації під назвою «Мережа» з метою силою змінити російських конституційний порядок». Так званий «статут» організації, який прокурори цитують як доказ, загадковим чином з’явився на комп’ютерах «терористів», коли їх вилучили служби безпеки.

Читайте такожForeign Policy: Путін мріє стати імператором, але Росія – не імперська сила

В правозахисній організації «Меморіал» кажуть, що немає жодних доказів існування «Мережі». Насправді члени цієї «групи» навіть не знали один одного аж до арешту. Їх об’єднували лише анархістські погляди, антифашистська активістська діяльність й захоплення стракболом, яке у ФСБ (відомство-спадкоємець НКВД) назвали підготовкою до тероризму. Хлопці з провінції без захисту грошей, статусу чи московських ЗМІ були легкою здобиччю.

Справа і тортури були прикладом горезвісної «служби ФСБ для захисту конституційного порядку й боротьби з тероризмом». За гіркою іронією, засудження хлопців відбулося тоді ж, коли сам Путін влаштував атаку проти конституції Росії, переписавши її під свої бажання лишитися при владі на невизначений термін й ізолювавши свою країну від міжнародних законів й конвенцій, які захищають права людини.

Ані драконівські вироки, ані тортури давно не новина для Росії. За словами політичного аналітика Кирила Рогова, нова у цьому випадку політична логіка.

«Путін перейняв методи Сталіна у фабрикації справ для проведення терору, особливо серед молоді, щоб криміналізувати політичний активізм», - пояснив експерт.

Читайте такожForbes: Режим Путіна бореться за своє виживання

Справа «Мережі» була запущена невдовзі після того, як тисячі молодих росіян вийшли на вулиці у 80 містах Росії, протестуючи проти Кремля й корупції. Кремль помітив це. ФСБ провела те, що називає «профілактичною» роботою, щоб поширити страх. У схожих випадках провокатори й інформатори служби заманювали молодих людей включно з двома дівчатами-підлітками у фальшиву екстремістську організацію під назвою «Нова Велич».

Невідомо, які плоди принесе ця тактика: стримає демонстрантів чи радикалізує їх. Велика відмінність від ери Сталіна, однак, лишається громадська реакція. Росіяни в соціальних мережах роздратовані. Молоді люди в Москві виходять на одиночні протести перед будівлею ФСБ. З’явилися колективні листи підтримки. Для ефективності репресії повинні бути настільки масштабними, щоб їх було важко уникнути. Вони мають бути настілки жорстокими, щоб поселити страх у серця незгодних. Режим Путіна не настільки тоталітарний й не може зрівнятися з масштабами переслідувань, організованих урядом Китаю. Можливо, саме тому російський президент стає більш жорстоким.