Євросоюз нарешті ухвалив санкції проти 40 білорусів у відповідь на фальсифікацію президентських виборів 9 серпня. Того ж дня США розширили свій санкційний список з 16 до 24 громадян Білорусі. За три дні до того Велика Британія запровадила санкції проти 8 білорусів, а Канада - проти 11.
Жодна з цих країн не визнає Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі. Як пояснили в ЄС, люди у санкційному списку союзу були "визнані відповідальними за репресії й залякування мирних демонстрантів, членів опозиції й журналістів під час президентських виборів у Білорусі в 2020 році, а також в порушенні виборчого процесу". Про це в своїй статті пише старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд.
Читайте такожForeign Policy: Протести в Білорусі перейшли до етапу, на якому Лукашенка можуть повалитиСумнівні вибори, які в Білорусі пройшли на початку серпня, були не першими, які Лукашенко сфальсифікував. Він також не вперше застосовує насильство й арешти проти учасників протестів. Білоруський автократ так діяв і в 2006, і в 2010 роках. В 2006-му США і ЄС теж запровадили санкції.
Тоді Вашингтон зберігав економічний тиск на 16 громадян і 9 великих білоруських компаній. В 2016-му після того, як Лукашенко звільнив політичних в'язнів, ЄС скасували свої санкції, які стосувалися 170 людей. Після цього міжнародні фінансові інститути, такі як МВФ, Світовий банк і ЄБРР повернулися в Білорусь. Однак, МВФ навіть після цього не надав Мінську жодне фінансування.
Різниця між санкціями США і ЄС величезна. Однак, це не можна назвати чимсь нетиповим. Вашингтон схильний бути більш жорстким, але при цьому він зазвичай діє проти меншої групи людей. Він постійно обкладав санкціями самого Лукашенка. Велика Британія і Канада тепер теж це роблять. А ЄС уникав цього.
Натомість Брюссель запроваджував санкції проти більшого списку людей, але при цьому дотримувався принципу, який з'явився в Європі після Нюрнберзького трибуналу: жоден чиновник не повинен виконувати незаконні накази. Схожим чином ЄС запровадив санкції проти більшої кількості людей у відповідь на військову агресію Росії проти України в Криму й на Донбасі. Але європейські покарання не стосувалися кількох чиновників Кремля, удар по яких завдали США.
Читайте також"Добре, що не розстріляли": журналіст розповів, як білоруські силовики ставляться до пресиНові санкції проти Білорусі ухвалювали дуже повільно. Головною причиною затримки стала підривна роль Кіпру, який проголосував проти, тому що хотів схвалення інших санкцій ЄС проти Туреччини з абсолютно інших причин. 26 країнам-учасницям не вдавалося переконати Нікосію аж до 2 жовтня. Тим часом, США, Британія й Канада скоординували свої дії. Але вони не хотіли карати режим в Білорусі раніше, ніж ЄС. Таким чином, весь процес ухвалення санкцій загальмував.
Затримки й внутрішні перешкоди, якими увінчалися дії заходу у відповідь на події в Білорусі, стали великим кроком назад у порівнянні з колективною відповіддю Заходу на агресію Росії проти України. У цьому випадку США і ЄС діяти майже одночасно й дуже швидко. Натомість, у випадку Білорусі санкційні списки не були узгоджені, а дії - затягнуті. Це відображає відносне ослаблення трансатлантичної впевненості й співпраці в часи адміністрації Дональда Трампа.
Аслунд також нагадує, що поки ЄС і США поводилися нерішуче, три країни Балтії взяли рішучу ініціативу в свої руки. Вони прислухалися до білоруського громадянського суспільства, яке закликало покарати численних порушників прав людини. Таким чином, Литва, Латвія й Естонія не просто вимагали спільних дій ЄС, а й запровадили санкції ще проти 30 високопоставлених чиновників Білорусі включно з самим Лукашенком.
Коли ЄС провалив завдання ухвалення санкцій, балтійські країни розширили санкції на ще 100 білорусів. Балтійські санкції можуть бути досить болючими, тому що заможні громадяни Білорусі часто купують літні будинки на балтійському узбережжі, зокрема, в латвійській Юрмалі й литовський Паланзі.
Читайте такожGazeta Wyborcza: Білорусь - не КиргизстанЗагалом, ключовою різницею між санкціями проти Білорусі й попередніми такими заходами стало те, що цього разу Захід оминув білоруські компанії. Так сталося через страх, що таке покарання зробить Мінськ економічно ще більш залежним від Кремля. В неформальному порядку тривають дискусії про те, що під санкціями можуть опинитися компанії з Росії, які спробують використати в своїх інтересах білоруські економічні труднощі. Однак, офіційно поки жодних заяв і рішень не було.
Країни Балтії, вірогідно, показали, якими санкції проти Білорусі можуть стати в майбутньому. На додачу, мішенями тиску можуть стати й російські помічники режиму Лукашенка. Найбільш очевидним претендентом на поповнення санкційного списку, на думку Аслунда, стала автор пропаганди Кремля Маргарита Симонян. Вона зіграла важливу роль на державному телебаченні Білорусі. Хоча на початку протестів Симонян закликала Росію відправити в сусідню країну "ввічливих людей", нагадуючи про російських військових без розпізнавальних знаків, які брали участь у вторгненні в Україну.
Протести в Мінську: хронологія
- 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з офіційними даними ЦВК, за Олександра Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його головного опонента Світлану Тихановську - 10,1%.
- Після оголошення результатів виборів країну охопили акції протесту. Силовики затримують учасників мітингів і застосовують до них силу, відкривають політично вмотивовані справи проти опозиціонерів.
- В Євросоюзі не визнали результати виборів і вирішили ввести санкції проти білоруських чиновників, відповідальних за фальсифікацію результатів голосування і застосування насильства проти незгодних.
- 23 вересня в Мінську відбулася таємна інавгурація Лукашенка.
