Масивна кам'яна кладка Забороненого міста в Пекіні, височенні колони Римського форуму або величні куполи Тадж-Махалу поблизу міста Аґра - все це пам’ятки культур, які колись процвітали. Зараз вони стоять посеред жвавих мегаполісів. Але вони також служать меморіалами для сучасних суспільств.
Чому занепали колись успішні цивілізації, такі як Китайська імперія, Римська імперія чи Імперія Великих Моголів, яка колись охоплювала майже весь Індійський субконтинент? Фактично всі цивілізації спіткала така гірка доля не залежно від їхнього розміру й складності, - пише Süddeutsche Zeitung. Деякі з них отримали нове життя, а інші так ніколи й не відродилися.
Читайте такожAtlantic Council: 2021 рік принесе 10 можливостей включно з наближенням миру в УкраїніАле коли саме починається гіркий кінець? Чи будуть хоч якість застережні ознаки наближення катастрофи? Питання закономірностей і причин занепаду цілих імперій цікавить вчених по всьому світі.
За словами почесного професора антропології в Університеті Пердью Річарда Блентона, суспільства - це доволі крихкі людські структури, які можуть зазнати краху. І якщо озирнутися на минуле, можна знайти багато історій, які це доводять. Але етнологи, експерти з теорії систем, історики й соціологи виявили шаблони, які повторювалися знову і знову впродовж тисячоліть.
Водночас, існують різні пояснення й причини занепаду цивілізацій. Це можуть бути природні катастрофи, виснаження природних ресурсів, зростання нерівності, нестача соціальної єдності й надмірно складні суспільні системи. Причиною може стати й моральна деградація вищого керівництва, - йдеться в дослідженні 30 стародавніх цивілізацій, опублікованому в журналі Frontiers in Political Science.
"У більшості цивілізацій існував певний суспільний договір: писаний чи неписаний. Якщо лідер порушував загальні принципи і йшов проти цінностей власного суспільства, люди переставали довіряти владі", - пояснює археолог і етнолог Філдівського музею природничої історії в Чикаго Гарі Фейнман.
Також в стародавніх суспільствах, яким було притаманне так зване "якісне управління", це призводило до політичної поляризації й підйому опозиційних рухів. Люди переставали платити податки. А це підривало бюджетне здоров'я суспільна. Тож вся система опинялася на межі краху.
Але одна катастрофа: масові заворушення, пандемія чи кліматична криза, - не може знищити цивілізацію, Так вважає історик Джозеф Тейнтер, який дослідив занепад цивілізації майя і Західної Римської імперії. За його словами, суспільства розвивають складні структури, щоб протистояти саме таким викликам.
Читайте такожТропічний ліс зникає: вирубка дерев в Амазонії за 12 років досягла максимумуСьогодні в Кембриджському і Принстонському університетах існують центри з вивчення глобальних системних ризиків. Адже дедалі більша складність сучасних суспільств й міжнародної системи може теж стати загрозою для безпеки. Тейнтер визнає, що в певний момент схильність до ще більшої комплексності може стати ризиком. Адже функціональні системи все більше переплітаються. В результаті проблеми в одному місці можуть швидко поширитися на інші сфери. Так кризи стають непередбачуваними. Це стосується як глобальних фінансових систем, так і поширення вірусів чи ланцюгів забезпечення, які охоплюють всю Землю.
Локальна проблема може швидко перерости в глобальну катастрофу. Тому вчені вже давно виступають за те, щоб життєво важливі товари, такі як харчі, вироблялися локально, а енергетика була децентралізованою.
Американський дослідник Джаред Даймонд в своїй книзі "Колапс" порівнює сучасний світ з островом Пасхи.
"Завдяки глобалізації, міжнародній торгівлі, авіасполученням й інтернету всі країни на Землі ділять між собою обмежені ресурси. Острів Пасхи був ізольований в Тихому океані так само, як і Земля в космосі", - пояснює Даймонд.
В піку свого соціального розвитку стиль життя мешканців острова вичерпав всі природні ресурси. Ліси вирубували для будівництва каное і транспортування велетенських кам'яних скульптур. Коли жителі на остові Пасхи вирубали всі дерева, вода почала розмивати ґрунти, позбавивши самих людей умов, потрібних для життя.
Читайте такожForeign Policy: У пандемії коронавірусу багато спільного з фантазіями про зомбі апокаліпсис, що з цим робити?Даймонд вважає, що занепад цивілізацій був пов'язаний з 5 причинами: шкода довкіллю, нестабільність клімату, ворожі сусіди, відсутність торговельних партнерів й неправильна реакція суспільства на зміни.
Süddeutsche Zeitung пише, що підходи дослідників дуже різні. Але всі вони погоджуються в одному: суспільства гинуть, якщо не знаходять потрібних відповідей на зміни й нові виклики. Фейнман заспокоює, що шаблони існують. Але це не означає, що вони обов'язково повторяться. Майбутнє, зрештою, в наших руках.
Яким буде 2021 рік?
- Аналітичний центр Atlantic Council вважає, що в 2021 році світ чекають 10 головних загроз. Серед них - потенційні війни, голод, який вже став проблемою навіть в Західній Європі, а також фінансова криза.
- Однак, не все так похмуро й жахливо. Експерти Atlantic Council перелічили також 10 можливостей, які цього року будуть у людства. Одна з них здатна наблизити мир в Україні.
- Видання Radio Free Europe/Radio Liberty очікує, що в 2021 році Росія змінить свою поведінку щодо сусідів. Звісно, Кремль не відмовиться від амбіцій бути гегемоном на пострадянському просторі. Але старі агресивні методи стали для нього "не по кишені".
- Тим часом, Nature дав перелік найважливіших наукових подій, які відбудуться в 2021 році. Зокрема, видання радить стежити за успіхами у дослідженні COVID-19, освоєнням Марсу, а також за стовбуровими клітинами.
