Генеральний секретар НАТО Марк Рютте хоче, щоб червневий саміт альянсу був коротким, приємним і без публічного розколу в питанні України.
Про це пише The New York Times, посилаючись на європейських чиновників і дипломатів. Побоювання викликає участь президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа, який має розбіжності з союзниками щодо майбутнього України, та президента Володимира Зеленського.
За даними джерел видання, наразі невідомо, чи запросять українського лідера на головну вечерю з нагоди відкриття саміту. Наступного дня лідери зберуться лише на кілька годин, щоб затвердити нові цілі оборонних витрат. Зеленський може відвідати паралельний форум оборонної промисловості, однак засідання Ради Україна-НАТО цього року може не відбутися.
Зустріч лідерів проходитиме на тлі відступу США від ролі головного гаранта європейської безпеки - представники Білого дому вже повідомили європейських партнерів про неминучі суттєві зміни в ротації американських військ. У той самий час Трамп скорочує підтримку України, відмовляється від ініціатив щодо припинення вогню та демонструє прагнення до нормалізації відносин із Росією:
"З огляду на все це, роль України на саміті є невизначеною, не в останню чергу через зневажливе ставлення пана Трампа до президента Володимира Зеленського, який, як очікується, також візьме участь у саміті".
Раніше посол Сполучених Штатів Америки в НАТО Метью Вітакер запевнив союзників у незмінній відданості Вашингтона Альянсу, принципу колективної оборони та зобов’язанням щодо ядерного захисту Європи. Водночас він зазначив, що перегляд розміщення американських військ може призвести до виведення або передислокації частини з 84 тисяч американських військовослужбовців, розміщених у Європі.
Старший науковий співробітник Атлантичної ради Торрі Тауссіг каже, що невизначеність щодо подальшої присутності американських військ у Європі ускладнить для НАТО процес перегляду своїх оборонних потреб:
"Обговорення нових цілей НАТО щодо сил і засобів, не знаючи, якою буде позиція США або що потрібно Україні і як це вплине на ці сили і засоби, може призвести до створення вакууму в майбутньому".
Військовий аналітик Майкл Кофман вважає, що європейським країнам буде складно одночасно виконувати зобов’язання НАТО щодо зміцнення власної оборони та безстроково підтримувати Україну. Це потребуватиме певних компромісів, додав він.
Саміт НАТО у Вільнюсі
Нагадаємо, на саміті 2023 року тема України стала джерелом напруги серед союзників. Попри широку підтримку Києва в боротьбі проти російської агресії, країни-члени альянсу розійшлися в поглядах на перспективи членства України в НАТО та темпи її інтеграції.
Ключовим каменем спотикання стало формулювання у підсумковому комюніке. Київ очікував чіткого сигналу щодо вступу в Альянс після завершення війни, проте США та Німеччина наполягали на більш обережному підході.
У результаті документ містив лише загальну обіцянку, що "майбутнє України в НАТО", без часових рамок чи конкретного плану. Це викликало розчарування українського керівництва.
Саміт продемонстрував глибші розбіжності всередині НАТО щодо того, як балансувати між підтримкою України та уникненням прямої конфронтації з Росією.
Днями ЗМІ повідомили, що Сполучені Штати Америки не хочуть участі українського президента на саміті у Гаазі.
