Підпишіться на нас в Google
Російська влада готується до виборів до Держдуми, однак навіть контрольований результат може створити для Кремля нові проблеми. На тлі виснаження економіки, втрат на фронті та зростання запиту на переговори Володимир Путін може зіткнутися з наслідками війни, яку сам розпочав. Про це пише кореспондент газети The Times, політолог і експерт з міжнародної політики Роджер Бойєс.
Для Володимира Путіна вибори до Державної думи можуть стати важливим випробуванням. Попри те, що російська влада контролює виборчий процес і не допустила до участі низку опозиційних сил, результати голосування можуть показати, наскільки сильно російське суспільство втомилося від війни.
Партія "Єдина Росія" прагне зберегти конституційну більшість у парламенті – понад 300 із 450 місць. Це дало б Кремлю можливість без підтримки інших політичних сил збільшувати оборонні витрати, ухвалювати нові закони у сфері безпеки та за необхідності вносити зміни до Конституції.
Водночас навіть несподівано слабший результат "Єдиної Росії" може стати сигналом про вразливість влади. На думку автора матеріалу, у такому разі всередині російської еліти може активізуватися боротьба за майбутнє керівництво країни після завершення президентського терміну Путіна у 2030 році.
Росіяни дедалі більше говорять про мир
Економічні наслідки війни стають дедалі помітнішими для російського населення. Значні ресурси спрямовуються на військові потреби, цивільний сектор стикається з проблемами, а бізнес відчуває гострий дефіцит працівників.
При цьому формальне схвалення Путіна залишається високим, хоча, за наведеними в матеріалі даними "Левада-центру", воно знизилося приблизно з 70% на початку повномасштабного вторгнення до близько 60%.
Водночас ставлення росіян безпосередньо до війни виглядає інакше. За наведеними результатами опитувань, 58% респондентів виступають за мирні переговори, тоді як 33% вважають, що бойові дії потрібно продовжувати.
Серед тих, хто підтримує продовження війни, основним аргументом часто є необхідність "завершити розпочате". Автор матеріалу зазначає, що це не обов'язково означає готовність російського суспільства до подальшої масштабної військової кампанії.
Нова мобілізація може стати проблемою для Кремля
Одним із головних ризиків після виборів може стати нова хвиля мобілізації. У 2022 році оголошення мобілізації спричинило значний суспільний резонанс і стало однією з причин виїзду з Росії великої кількості молодих чоловіків.
Нині російські військові потребують поповнення особового складу, тоді як російська економіка вже потерпає від нестачі працівників. За наведеними в матеріалі оцінками, дефіцит кадрів у країні становить близько 4,8 мільйона людей.
Українська розвідка оцінює, що для спроби захопити території Донбасу, які залишаються під контролем України, Росії може знадобитися постійне поповнення втрат на рівні 55–60 тисяч військових на місяць. Володимир Зеленський заявляв, що від початку 2026 року втрати російської армії вбитими та пораненими становили 267 тисяч осіб.
Водночас Кремль може намагатися уникнути публічного оголошення конкретних масштабів мобілізації. Загроза призову вже сама по собі може стимулювати частину молодих росіян укладати контракти з армією, щоб отримати більше контролю над власним становищем.
Окремою проблемою залишаються військовослужбовці, мобілізовані у 2022 році. Багатьом із них обіцяли демобілізацію приблизно через рік, але значна частина досі залишається на службі.
Війна може створити для Путіна проблему після її завершення
Автор матеріалу проводить паралелі з історією Росії та СРСР, коли наслідки великих воєн сприяли політичним потрясінням усередині країни.
Після війни з Наполеоном повернення військових до Росії стало одним із чинників, що вплинули на формування декабристського руху. Поразка в російсько-японській війні передувала революції 1905 року, а масове залишення фронту під час Першої світової війни стало одним із чинників Лютневої революції 1917 року. Виведення радянських військ з Афганістану у 1989 році відбувалося вже на тлі кризи, яка завершилася розпадом СРСР.
Саме тому війна може становити для Кремля політичний ризик не лише у разі поразки, а й у разі перемоги. Ветерани можуть повернутися додому з високими очікуваннями щодо винагороди та свого статусу, а поранені й психологічно травмовані військові можуть зіткнутися з проблемами адаптації до мирного життя.
Для російської влади це означає необхідність вирішувати питання, які виникли саме через тривалу війну: від повернення військових до цивільного життя та дефіциту робочої сили до зростання мілітаризації суспільства.
Проблеми Путіна множаться - останні новини
Як повідомляв УНІАН, На п'ятому році повномасштабної війни Росія стикається з дедалі більшими труднощами. Її війська повільніше просуваються на фронті, витрати на війну зростають, а українські далекобійні удари дедалі частіше досягають російської території.
Попри це, російський правитель Володимир Путін не демонструє готовності відмовитися від боротьби. Навпаки, він продовжує переконувати росіян, що країна здатна досягти перемоги, а становище України нібито значно гірше, пише The New York Times.
