Нещодавно в американських медіа з’явився матеріал (з посиланням на внутрішній документ Пентагону з грифом "секретно") про те, що єдиною стратегічною загрозою для США є Китай, а основним сценарієм для ймовірного використання американських сил є запобігання захопленню Китаєм Тайваню і захист території США.

Але, по-перше, варто пам’ятати, що американські медіа зараз – це когнітивна зброя, яка здійснює масовий вплив на свідомість. Чи хтось ставить собі питання, яким чином так званий секретний документ може потрапити у медіа, і при цьому немає жодного розслідування й пошуку тих, хто цей документ надав пресі й оприлюднив. Дивно, чи не так?

Чому це видається сенсацією? Тому що є припис "секретний документ". Та насправді це ніякий не секретний документ, а цілеспрямована інформаційно-психологічна операція - вкид адміністрації Дональда Трампа. І я здивований реакцією на нього і української, і міжнародної преси.

Відео дня

По-друге, усе оприлюднене – абсолютно несекретне. Те, що Китай є основною проблемою для Сполучених Штатів – не новина. І це вже обговорюється, мінімум, два роки. Відколи Трамп почав висуватися кандидатом у президенти, це було написано у його передвиборчих документах, про це він заявляв на зустрічах з виборцями. Тобто, усі тези, які зараз оприлюднили з посиланням на "секретний документ", сам Трамп озвучував вже не один раз.

Єдине, що мене тут здивувало і трохи відрізняється від того, що постійно говорилося – це Тайвань.

До цього часу адміністрація Трампа не говорила так жорстко стосовно Тайваню, що США будуть його захищати.

Навпаки, Трамп озвучував суперечливі заяви про те, що Тайвань ледве не конкурент Штатам через виробництво мікрочипів… В цьому сенсі, можливо, США цим вкидом намагаються натякнути Китаю, що КНР не варто розраховувати на легку операцію із захоплення Тайваню, адже Сполучені Штати будуть його обороняти.

Загалом, зараз стандартна політика адміністрації Трампа - усі загрози для США мають бути розподілені між союзниками та партнерами. Європа має сама себе захищати - про це Трамп каже з першого дня президентства, ще з першої своєї каденції.  Тому не новина, що Сполучені Штати хотіли би, щоби Європа займалася Росією, а самі воліють займатися азійсько-тихоокеанським регіоном.

Але Китай не збирається воювати з США, і ніколи не збирався. Навіщо? Так, Китай завжди вважав для себе головним суперником США. Та зараз йому подобається те, що робить Трамп. В Пекіні уважно спостерігають, як Штати сваряться зі своїми союзниками, втрачають свою роль в Україні… Коли між США і Європою є суперечки, коли Штати виходять з України, це відкриває можливості для КНР.

Стратегія Китаю – максимальне ослаблення Сполучених Штатів.

КНР зараз навіть нічого особливого не мусить робити, все і так виходить непогано. США дійсно втрачають свою роль як лідера Західного світу: намагаються бути начебто прагматичними і начебто економічно орієнтованими, а в результаті поступаються Китаю, який буде займати ніші американців в Європі та на інших ринках (це робилося і раніше, приміром, в латинській Америці або Африці, але Європа через вплив Штатів була таким собі "забороненим плодом"). Тобто, для КНР це бажаний розвиток подій та цікавий напрямок для роботи.

Що стосується Європи, то хаотична діяльність адміністрації Трампа лише сприяє формуванню європейської системи безпеки і оборони. Президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що на поточному тижні представники Генеральних штабів Великої Британії і Франції мають прибути до України та визначати вже з українськими партнерами місця дислокації сил стримування в рамках "коаліції рішучих".

Публікації в американській пресі не заважають європейцям здійснювати заходи з підвищення фінансування – вони зняли обмеження по дефіциту бюджету для європейських країн і тепер можуть друкувати євро та можуть інвестувати в оборонну промисловість. Але для того, щоб ці інвестиції не пішли у пісок, треба створювати власні спільні Збройні сили Європи.

Михайло Самусь, директор платформи New Geopolitics Research Network, заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань

Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням