Найбільше допоміг би мораторій двох головних державних осіб на взаємні політичні заяви: якби Тимошенко та Ющенко із своїм Секретаріатом замовкли хоча б на рік і мовчки працювали...
Думка
Сьогодні Україні необхідні швидкі та рішучі кроки, що зможуть збільшити надходження до бюджету.
Ось кілька варіантів:
1. Спрощення реєстрації нових підприємств.
Для багатьох українців своя справа зараз може стати єдиним виходом із скрути.
Саме під час криз народились Microsoft, Intel, Adobe та Compaq.
2. Судді «зваричі» всюди, рейдерство масштабів, небачених в жодній країні.
Ніякий бізнесмен не почуватиметься впевнено з такої суддівською системою.
Не треба чекати суддівської реформи. Треба негайно зняти суддівську недоторканність. Можливо, необхідно створити окремі суди низової інстанції, які б займалися виключно розглядом справ суддів, прокурорів, працівників СБУ, міліціонерів та інших силовиків, аби судді та силовики не покривали одне одного.
Як варіант законодавчо передбачити, щоб у таких судах були іноземні судді.
3. Боротьба з корупцією.
Як не дивно, сьогодні ще є бажаючі інвестувати в економіку України. Але за рівнем корупції Transparency Internationalу 2008 Україна була на 134 місці – гірше від Молдови, Вірменії, Індонезії, Колумбії, Нігерії, Уганди, Замбії, Нігеру, Єгипту, Руанди, Ямайки… і навіть воюючих Ефіопії та Ерітреї.
Справа не в ментальності, адже навряд чи українці більш схильні до корупції, ніж перелічені вище народи.
Пригадаймо, що в СРСР найкорупційніший імідж був у грузинів. А сьогодні Грузія перебуває на 67-му місці у світі за рівнем корупції Transparency International, випереджаючи всі країни СНД. Головну роль в боротьбі з корупцією відіграє політичне лідерство. Правда в тому, що в Україні ми не маємо спроможного лідера, а тільки слухаємо розмови імпотентних лідерів і депутатів, які корупцію всіляко захищають, у тому числі своєю недоторканністю.
Отже по-перше, має бути виконана обіцянка про зняття депутатської недоторканості.
По-друге, необхідно ввести постійну ротацію прокурорів по різних регіонах, щоб не було «зрощення» з місцевою адміністрацією. Коли сьогодні відключають від електроенергії школи та військові частини за кілька тисяч гривень боргу, мене дивує, наприклад, чому прокуратура Київської області нічого не вчиняє щодо керівників одного з УЖКГ, яке з 1998 року практично нічого не сплачувало «Київенерго», заборгувавши біля 800 тис. грн. При цьому це УЖКГ відпускало тепло для населення за тарифами в 5 разів вищими, ніж у м. Києві.
4. Зменшення кількості високопосадовців.
Кілька політичних сил обіцяли зменшення кількості депутатів до 300. Це має бути зроблено зараз.
Необхідно зменшити й Київраду, кількість депутатів у якій перевищує суму депутатів кількох європейських столиць, разом узятих.
Далі. В Україні кількість міністерств більша, ніж у США, Великій Британії, Німеччині, Франції. Україна – багатша за ці країни?
Яка, наприклад, мета існування Міністерства ЖКГ, що не спромоглося хоч щось зрушити у своїй галузі?
І навіщо взагалі українським урядам Міністерство економіки, якщо жоден з них не мав ніякої економічної політики? Як на мене, урядам Тимошенко вистачило б Департаменту популізму, а урядам Януковича – невеличкої «Комісії з дерибану країни на користь мільйонерів улюбленого регіону».
5. Об’єднання по можливості державних підприємств задля економії на зарплатах багатьох керівників.
Навіщо Нафтогазу стільки дочірніх підприємств? Кожен зайвий керівник у будь-якому державному підприємстві знижує його ефективність через отримання відкатів.
І щось мені підказує, що представники Блоку Литвина виступають проти реорганізації «Укрзалізниці»в єдине державне підприємство не через турботу про простих людей...
6. Подальше обмеження витрат державних службовців.
Півмільйона гривень на новорічні листівки-привітання від Президента України(у тому числі судді Зваричу) під час кризи – знущання над зубожілим народом. Необхідно заборонити подібні акції всім державним чиновникам до кінця кризи. Доречною була б заборона різних святкувань за рахунок державного чи місцевих бюджетів (особливо «під патронатом» Президента, мерів чи будь-яких посадовців у рік перед президентськими виборами).
Треба перестати смішити світ позовами звільнених губернаторів та інших високопосадовців, внісши зміни до законодавства про те, що КЗпП не розповсюджується на посадовців, призначених Верховною Радою, Президентом чи Кабміном.
Погоджуюсь і з «неіснуючим» листом Пинзеника до Тимошенко, де пропонувалося скоротити фонд оплати праці органів влади на 20% (замість запланованих 10%), зарплату міністрів – на 40–50% та скасувати пільги чиновникам і депутатам, а також ганебний поділ пенсіонерів на «сорти», коли 18 категоріям «небожителів» до пенсії зараховується 90% річної зарплати, а решті – 1,35%.
7. Один із рецептів успіху Грузії в боротьбі із корупцією – зменшення кількості працівників поліції, але підвищення їхньої зарплатні, коли до поліції набирають тільки людей з вищою освітою.
А в Україні? Коли я телефонував у райвідділ міліції щодо запуску петард під моїми вікнами вночі, черговий не вірив мені («Де це таке написано?»), що закономзапровадженоштрафи за надмірний шум 85–255 грн. першого разу та 255–510 грн. за повторне порушення.
Отже наша «кваліфікована» міліція кожен день ладна палити бензин, їздити й просити порушників не шуміти вночі замість того, щоб одного разу стягнути штраф, не тільки «відбивши» бензин, а й заробивши на свою зарплатню.
Так само в Києві патрулі ходять по підземних переходах, де люди курять, і не стягують з курців штрафи, які за законом становлять 17–85 грн. першого разу, та 85–119 грн. повторно. Безкарно палять на робочому місці водії маршруток і тролейбусів, а в Києві немає жодного боулінг-клубу, де було б місце для некурців.
8. Додаткові штрафи.
Ефективність високих штрафів доведено покращенням ситуації на дорогах.
Треба цей досвід використовувати й у інших сферах.
Мене, наприклад, вражає, скільки мільйонів «Київзеленбуд» витрачає щороку на відновлення газонів, по яких тут же починають їздити автолюбителі.
9. Справедливі податки
Настав час закрити дірку у вигляді «єдиного податку» СПД, залишивши тільки відсотковий податок.
Необхідно ввести податок на майно багатих.
Нарешті має бути денонсована угода з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування, через яку, як пише УП, тільки Черновецький при продажу «Правекс-банку» не доплатив півмільярда гривень податків у бюджет (обікравши своїх «улюблених» бабусь).
Минулого місяця Верховна Рада відмовилась вводити податок для багатих та денонсувати Угоду з Кіпром: не голосували Блок Литвина, Партія Регіонів та комуністи.
Якщо комуністи піклуються про багатих, а не про бідних, то вони не комуністи, а ліберали, що прислуговують капіталістам, причому «компрадорським», як любить казати Петро Симоненко.
І, даруйте, після таких голосувань «Країні не потрібен Литвин!»
10. Розвивати туризм.
Найбільше туристичній привабливості України допоміг би мораторій двох головних державних осіб на взаємні політичні заяви: якби Тимошенко та Ющенко із своїм Секретаріатом стулили пельки хоча б на рік і мовчки працювали.
Гадаю, за кожну публічно заяву цих «осіб» туристичні асоціації України мають право виставляти позови за погіршення туристичного іміджу України.
Друге за важливістю – це інвестиції в інфраструктуру. Не тільки пов’язані з Євро-2012, а й у Карпатах та Криму.
Треба також розширити перелік країн, громадянам яких не треба отримувати візи в Україну.
До нинішніх країн (Європа, США, Канада, Японія) слід додати Австралію, Нову Зеландію, Ізраїль, Південну Корею, багаті країни Перської затоки й Туреччину, які за рівнем життя не нижчі від України: їхні громадяни навряд чи масово іммігруватимуть в Україну.
11. Відмінити стипендії студентам (крім інвалідів та сиріт).
Я не вірю, що студент-«безплатник» настільки кращий за «платника», що перший отримує і безкоштовне навчання, і ще й стипендію!
І чим взагалі студент, що за своє життя нічого не зробив, заслужив стипендію, яка майже дорівнює пенсії тих, хто важко працював усе життя?
США є світовим економічним лідером не в останню чергу тому, що, маючи тільки платну освіту, привчають своїх громадян працювати змолоду.
(Звичайно, щоб українські студенти могли підробляти, треба навести лад в університетах, заборонивши здачу приміщень в оренду, через брак яких студенти змушені ходити на одну "пару" вранці, а на другу – вдень чи ввечері, що унеможливлює підробітки.)
12. Необхідно легалізувати проституцію та виробництво порнографічної продукції.
Українські міста рясніють цим добром і без легалізації. Легалізація тільки внесе більше прозорості й контролю в ці сфери та надасть державі право отримувати податки.
Усі правозахисні організації згодні, що саме легалізація зменшить злочинність у цій сфері.
При цьому необхідно зробити суворішим покарання за залучення до проституції малолітніх, розповсюдження в загальнодоступних місцях продукції для дорослих тощо.
Німеччина, Австрія, Швейцарія, Нідерланди, Туреччина, Нова Зеландія, Австралія, деякі штати США не тільки легалізували проституцію, а й борделі, бо вулична проституція вважається небезпечною і небажаною, адже вуличні проститутки в кращому разі стають наркоманками, а часто безслідно зникають.
Задля захисту від експлуатації можливо законодавчо встановити якийсь мінімальний відсоток від оплати, що мають отримувати «робітниці» від оплаченої клієнтом суми.
13. Відкласти на «після кризи» виплати заощаджень Ощадбанку.
Інакше в Україні залишаться жити самі бабусі, які отримають заощадження, та Юлія Тимошенко, яка переможе на виборах Президента завдяки такому безумству. Решта українців виїде за кордон чи сконає від кризи та інфляції.
Кость Кірнас, фінансист і публіцист
