Тимошенко йде, щоб повернутися і помститися?

11:07, 04 березня 2010
Різне
3843 0

Звільнення Юлії Тимошенко з поста прем`єра дозволить їй повернутися в звичне опозиційне середовище, вирішити низку тактичних завдань і почати новий раунд боротьби за володіння максимальною повнотою влади. Тимошенко не буде заявляти, як Ющенко в 2001 році, що вона «йде, щоб повернутися». Вона постарається повернутися, щоб помститися.

Процес розставання Тимошенко з прем`єрським кріслом був оточений елементами мелодраматизму, які до душі виборцям, що звикли бачити в українській політиці елемент шоу. Прем`єрська розкладачка мало не перетворилася на останню барикаду в сутичці за незалежність України. Це при тому, що, за великим рахунком, після поразки у Вищому адміністративному суді Юлії Володимирівні слід було складати з себе повноваження, але вона вважала за краще діяти у форматі мильних опер. Лідер БЮТ і її наближені небезуспішно розігрують «історію любові і смерті» - безоглядної відданості Батьківщині і краху надій, спричиненого зрадою окремих осіб. Телеглядачам подобається, до того ж Юлія Тимошенко давно звикла, що її полум`яним заявам виборці вірять куди охочіше, ніж найвивіренішим аргументам опонентів.

З цієї ж причини Тимошенко не варто боятися обіцяного «регіоналами» аудиту використання державних коштів. Адже Юлія Володимирівна вже встигла втерти в свідомість мільйонів, що живе в «скромному орендованому будиночку», а на сукенки від Луї Віттона скидається по копієчці вся родина. До того ж з моменту старту активної політичної діяльності леді Ю проти неї не змогли знайти ефективну протиотруту. Жінки-політики на тлі головного «сердечника» губляться або збиваються на базарне хамство, що їх імідж аж ніяк не покращує. Відсидка в СІЗО, влаштована Юлії Тимошенко ще при Кучмі, не зломила її, а лише зміцнила впевненість у здатності добитися максимальних владних повноважень.

Цього разу Тимошенко йде в опозицію після двох років перебування у владі, вона озброєна не тільки статистичними даними, але й реальними знаннями про стан економіки країни. Юлія Володимирівна не випадково підкреслила, що відразу після звільнення уряду відповідальність за Україну лягає на Віктора Януковича. Тимошенко ж опиниться в ніші «проєвропейської опозиції», яка з азіатською безжальністю критикує всі дії нової влади. Підстав для цього достатньо: міф про подолання економічної кризи «регіонали» підтримувати не зможуть. Будь-який промах «уряду Януковича» (можна не сумніватися, що такий ярлик бютівські пропагандисти постараються прикріпити новому складу Кабінету міністрів) детально розбиратиметься, а інформація про нього – тиражуватиметься.

Першим на черзі об`єктом критики є проект Державного бюджету на поточний рік, у якому Юлія Володимирівна за допомогою громадськості спробує відшукати сліди передвиборчих обіцянок глави держави. А не знайшовши їх – повідомить усьому світові про те, що Янукович не тільки фальсифікував результати президентських виборів, але й не збирається виконувати свої обіцянки. Леді Ю не потрібно буде шукати уваги преси: її хльосткі оцінки лягатимуть на благодатний грунт 45-процентної підтримки її кандидатури виборцями в другому турі президентських перегонів.

Ще одне актуальне для лідера БЮТ завдання: очищення партійно-блокових лав. Надії на розпуск Верховної Ради шляхом складання мандатів членами «сердечної» фракції практично немає, тому саме час влаштувати показові екзекуції над тими, хто сумнівається і коливається. Тимошенко сьогодні потрібні не стільки олігархи, що прагнуть контролювати фінансові потоки, скільки надійні виконавці, «солдати партії», здатні з приходом весни організувати масований наступ на нову владу. Януковичу не доводиться розраховувати на роботу в тепличних умовах навіть у разі створення стійкої коаліції: у лавах БЮТ вистачає юристів, які прагнуть довести вождеві свою корисність і вміння робити неможливе можливим.

Юлія Володимирівна встигла артикулювати власне прагнення стати лідером демократичних сил. Зрозуміло, що не буде ніяких праймеріз, всенародного обговорення і напруженої політичної боротьби. За п`ять років президентської каденції Ющенка Тимошенко вправно конвертувала його рейтинг у власну популярність, а сьогодні «контрольно» звинувачує Віктора Андрійовича і Арсенія Яценюка в співпраці з Януковичем. Не варто сумніватися, що всім безпосереднім учасникам голосування за звільнення Тимошенко публічно оголосять анафему, а з тими, у кого вистачить далекоглядності не натискати кнопку «за», Юлія Володимирівна розбереться згодом окремо. Наприклад, Сергію Тігіпку, чий похід за прем`єрським портфелем виявився менш успішним, ніж участь у президентських перегонах, лідер БЮТ цілком може запропонувати співпрацю у якості молодшого політичного партнера.

Що запропонує Тимошенко своїм прихильникам (читай – майбутнім виборцям)? Можна сказати, що план дій буде вже звичним. Перше – ідея проведення дострокових парламентських виборів, щоб БЮТ міг повернутися до влади, друге – референдум з питань конституційного устрою, на якому президента необхідно позбавити всіх повноважень, за винятком представницьких, десерт – пісня про засилля олігархів, які заважають Юлії Володимирівні рятувати Україну. Цей «електоральний ланч» давно в особистому меню леді Ю, і відмовлятися від нього в нинішніх умовах сенсу немає.

Наприкінці варто відзначити, що головним опонентом Тимошенко є вона сама, яка часто заграється і демонструє нерозбірливість при підборі політичних асистентів. Один на один протистояти лідерові БЮТ не ризикує жоден політик вищого ешелону, енергійність лідера БЮТ провокує створення антиюліанських альянсів. Перебування в опозиції для Юлії Тимошенко вигідно тим, що вона не тільки не нестиме відповідальності за ситуацію в країні, але й оперативно «обнулить» результати свого прем`єрства. З єдиною метою – знову почати боротьбу за владу, цього разу – в максимальному об`ємі повноважень.

Євген Магда

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter