Нещодавно «фронтовик» Арсеній Яценюк розповів, що «опозиція вже сформувала єдиний список мажоритарних кандидатів». У прес-службі "Фронту Змін" навіть пообіцяли оприлюднити список мажоритарних кандидатів у депутати після його погодження усіма учасниками об'єднаної опозиції.
В той же день опозиційний прем’єр від "БЮТ-"Батьківщини» Сергій Соболєв заявив, що – увага – «наразі тривають серйозні переговори про єдиний партійний список». "Буквально ще тиждень і ми завершуємо цю ситуацію", - пряма мова Соболєва.
Може, ви розберетеся між собою, панове опозиціонери? Якось суперечать ваші слова одні одним.
Яценюк і Олександр Турчинов раніше обіцяли, що єдиний список узгодять до кінця лютого. Втім, 29 лютого 2008-го, той же Яценюк, ще голова Верховної Ради заявляв, що виступає проти повернення України до мажоритарної системи і за перехід до відкритих виборчих списків при збереженні пропорційної системи.
Зараз Яценюк хоче мажоритарників і забув про відкриті списки. Інакше він не дав би команду голосувати разом із владою за новий закон про вибори, а його людина – депутат Руслан Князевич - не називав би це голосування перемогою.
А ось і реалії української опозиційної політики.
27 лютого 2012-го лідер партії «УДАР» Віталій Кличко в УНІАН запропонував опозиційним партіям створити «спеціальний координаційний центр із захисту результатів парламентських виборів».
А 28 лютого 2012-го Юрій Іванович Костенко із Української народної партії написав про реальні вибори в Полтаві. Пряма мова Костенка: «КОД на рівні Полтавщини в прямому ефірі, в присутності журналістів урочисто проголосив про висунення єдиного кандидата від опозиції. Коли справа дійшла до виборів, то "Свобода" висунула свого кандидата. Однак кандидат від БЮТу – Медловець, підтриманий "Фронтом змiн", – все одно залишився "єдиним кандидатом від опозиції". Він прийшов до фінішу третім, з результатом близько 12% голосів».
Вони були такими у владі, вони такими залишилися в опозиції. Вони не вміють домовлятися і навіть чути один одного.
Мій прогноз наступний. Коли «об’єднана опозиція» оголосить про завершення формування «єдиного списку кандидатів-мажоритарників», і навіть проведе його урочисту презентацію – не вірте власним вухам. Цей «єдиний список» розвалиться одразу після презентації. Хочете перевірити - запитайте у Юрія Івановича Костенка. І Кличка зрозуміти можна: «спеціальний координаційний центр із захисту результатів парламентських виборів» створювати треба. Щоб захистити результати виборів від таких «колег по опозиції».
Правда, Кличко вирішив піти на вибори мера Києва і результат парламентських виборів матиме для нього вторинне значення у порівнянні з особистим результатом. Адже можливий третій програш на виборах у столиці поховає його політичну кар’єру.
Рішення Кличка піти у мери замість участі у повноцінній парламентській кампанії означає, що "Фронту змiн» і БЮТу вдалося його «дотиснути»: він займатиметься «нудною» каналізацією, ЖКГ і «комуналкою» замість політики у Раді. Не здивуюсь, якщо БЮТ виставить проти Кличка на виборах мера Олександру Кужель, або попросить у нього щось взамін, щоб Кужель «не докучала».
Посада Київського міського голови у нинішньому вигляді дає два привілеї – щомісяця вести засідання Київради і раз на рік підписувати бюджет. Хіба за це Кличко боровся стільки років, терпів зради команди і насмішки партнерів? Схоже, що на політичному рингу його виштовхали у «лузери» ще до початку поєдинку.
В'ячеслав Піховшек
