МЗС України відповів саркастичною нотою на заяву посла Євросоюзу в Україні Жозе Тейшейри.
А все тому, що на круглому столі посол Євросоюзу в Україні сказав, що «президент Янукович заявляв, відтоді як був обраний, що концентрація влади була необхідна для боротьби з корупцією і проведення реформ, потрібних для створення привабливого бізнес-клімату в Україні, але, на жаль, не досяг таких результатів». За словами посла, досі актуальними залишаються питання, пов`язані з автоматичним відшкодуванням ПДВ, фіскальним тиском та іншими моментами
У відповідь було заявлено, що «в МЗС України із зростаючим здивуванням спостерігають за публічними висловлюваннями Посла ЄС в Україні Жозе Мануеля Пінту Тейшейри, які від місяця до місяця все менше відповідають тому, що за усталеними в міжнародному спілкуванні традиціями можуть собі дозволити дипломати… Питання навіть не лише в тональності висловлювання Посла Тейшейри, а в тому, що той, хто був направлений в Україну як дипломат, і саме в такій якості сприймається і в Брюсселі, і в Києві, самочинно прагне перетворитися фактично на учасника українських внутрішньополітичних процесів та публічного дискурсу».
«Ми б спокійно і навіть з радістю спостерігали за "українізацією" пана Тейшейри, якби його політологічні оцінки та судження сприймалися українськими громадянами та ЗМІ як його особиста думка, а не офіційна позиція 27 країн-членів Європейського Союзу», - підсумували в МЗС.
Між тим, інвестиційний клімат – постійне питання порядку денного між Україною і ЄС. І забороняти Тейшейрі говорити про проблеми європейських інвесторів в Україні – те ж саме, що забороняти послу України при ЄС говорити про проблеми з допуском українських товарів на ринок ЄС.
Схоже, причина в іншому. Тейшейра наступив на «болючий мозоль» - своїми заявами про інвестиційний клімат з позиції представника цих самих інвесторів фактично дезавуював численні звіти влади про покращення інвестиційного клімату в Україні.
Між тим, для влади розмови про власний «професіоналізм» і «покращення» - джерела такої-сякої власної легітимності.
На захист інвестиційних успіхів виступила заступник глави Адміністрації президента Ірина Акімова, яка заявила, що «протягом останніх двох років зроблено суттєві кроки для поліпшення бізнес-клімату. Це стало можливим завдяки наполегливій позиції глави держави щодо усунення надмірного регулювання бізнесу, впорядкування діяльності контролюючих органів, імплементації директив Євросоюзу в чинне українське законодавство». За її словами, президент Янукович «займає принципову й послідовну позицію» щодо необхідності спрощення умов роботи підприємців у державі та покращення бізнес-клімату, також «зроблені кроки для скорочення передумов корупції».
Слова красиві. А насправді дерегуляцію провалено. Як зізнаються підприємці, у податковій масово з‘явилися «додаткові каси», в які йдуть гроші бізнесу в обмін на можливість не платити податки. Регулярно виникають скандали з монополізацією хабарів на митниці. За прямого сприяння органів влади фірма «Лівела» «вкрала» у бюджету 3 млрд грн. КРУ повідомляє, що в Україні міністри нинішнього уряду зберігають всі схеми розкрадання державних коштів, кількість закупівель в одного постачальника зросла в рази. Силовим чином монополізується аграрний бізнес. Приватизація відбувається в руки наперед визначених власників. Згідно з розрахунками Міністерства економічного розвитку і торгівлі України обсяг тіньової економіки в Україні останні п`ять років перебуває в діапазоні від 28 до 39% ВВП. З України на Кіпр інвестовано 7 млрд доларів. З Донецької області на Кіпр інвестовано 3 млрд доларів, при всіх інвестиціях у Донецьку область на рівні 200 мільйонів. Той же Тейшейра констатує (а не оцінює), що інфраструктурні проекти в Україні коштують удвічі дорожче, ніж "у будь-якій країні ЄС", за наших-то цін на робочу силу і матеріали. Не вірите – порахуйте.
За 2011 рік Україна змістилася з 134 місця за індексом сприйняття корупції «Транспаренсі Інтернешнл» до 152. Попереду нас Уганда, де президент був людожером, позаду Центрально-Африканська республіка, де колись імператор був людожером. Це лише один з рейтингів, їх було за рік з добрий десяток, з одностайним результатом. У четвертому кварталі 2011 року рівень довіри інвесторів до ринку України знизився до рекордно низького рівня з часів кризи 2008 року.
А ще краще за рейтинги про корупцію говорять (чи волають?) бізнесмени. Один одеський підприємець прямо назвав владного «смотрящего», який збирає гроші з бізнесу усієї Одещини.
Перш ніж ображатися на посла, слід спитати себе: чи знайдеться в Україні хоч один бізнесмен (не чиновник), що не погодиться з його тезою про інвестиційний клімат?
І так не лише в питаннях інвестицій.
Нещодавно один заступник генпрокурора заявив, що українська журналістика стала активним елементом спецоперацій проти української влади, яка сьогодні в стані інформаційної війни. «Упевнений, що Україна піддається інформаційній атаці ззовні з цілком зрозумілою метою», - чітко розкрив він цілі «бандпідпілля». На його думку, «демонізація української влади та ідеалізація української опозиції - один з елементів цієї спецоперації»: «Навішування ярликів на українських чиновників з цієї ж опери. Думаю, мета очевидна - делегітимізація і повалення чинної української влади».
Цікаво, коли представники влади грають «Мурку» або заводять собі будинки, що їм важко не потрапити в об‘єктив за півкілометра, чи вони усвідомлюють, що сприяють делегітимізації і поваленню нинішньої влади більше, ніж усі журналісти разом узяті?
Влада дуже смикається, коли ставлять під сумнів її «професіоналізм», бо оповідання про цей «професіоналізм» - чи не єдине, що колись, на тлі скандалів у «помаранчевих», легітимувало нинішню партію влади в очах її виборців.
А насправді президент нещодавно на урядовій нараді визнав: «Усі говорять, а закони писати нікому». Отакий професіоналізм – мільярдні бюджети державних органів не здатні народити кілька притомних папірців. Замість цього – макулатура.
Хвалений-перехвалений Податковий кодекс пропрацював рік: сім груп поправок уже внесли, готують восьму. Це така «стабільність податкової системи».
Тому те, що «Україна не виконала обіцянок» - це не різка оцінка. А, може, навіть дуже делікатна. Особливо на тлі отримання грошей від того ж ЄС та його членів, в тому числі «на боротьбу з корупцією».
Стався цей обмін люб‘язностями акуратно в той же час, як країни ЄС відкликали своїх послів з Білорусі в обмін на аналогічні дії Лукашенка по відношенню до послів у Польщі і Брюселі.
Якщо влада пильніше придивиться до досвіду Лукашенка, то побачить, що там щастя нема. Зарплатня в доларовому еквіваленті впала до 230 доларів, тобто нижче рівня України і Молдови. 120% лише офіційної інфляції на рік (девальвація валюти по відношенню до долара за рік майже втричі, з 3 тисяч за долар до 8,5 тисяч).
Звичайно, Тейшейрі можна справедливо дорікнути, мовляв, і в ЄС повно своїх проблем, хай би ними й займався, тією ж Грецією.
Так ЄС і займається. Щойно уряд Греції схвалив новий план жорсткої економії бюджетних коштів. Зокрема, на 12% скоротиться розмір пенсії, що перевищує мінімальну пенсію в 1 тис. 300 євро. Між тим, мінімальна пенсія в 1300 євро в одній з найбідніших, справді переддефолтній державі Європи – це те, про що українцям під керівництвом нинішніх «професіоналів» лишається тільки мріяти.
Якщо українська влада справді щира у своїх заявах про боротьбу з корупцією за інвестклімат, то найперше, що вона має зробити – це попросити кожну із 27 країн-членів ЄС надати найбільш ефективні, на думку їхніх правоохоронців, норми їхнього національного законодавства для боротьби з корупцією, і невідкладно імплементувати їх в Україні. І справа не в тому, що після цього Україну захлинаючись розхвалюватиме Тейшейра.
Головне – це треба не Тейшейрі, це треба Україні.
Олександр Палій, політолог, кандидат політичних наук
