Ринок нерухомості в стагнації. І буде перебувати в цьому стані доти, поки не запрацює іпотека. Влада зайнялася цією проблемою, оскільки будівництво житла - не просто турбота про громадян, а, в першу чергу, - крок до відновлення економіки, яка до цього дня «набирається сил» на дні, абсолютно ігноруючи офіційну статистику. Їй допомагають у цій справі боргові зобов'язання і «покалічений» кризою фінансовий сектор. І хоча вартість житла впала, вірніше, повернулася на належний рівень після тріумфального зростання в 2004-2008 роках, причому абсолютно необгрунтованого, такого, що не має ніякого відношення до стану економіки і зарплат українців (результат кредитування вітчизняних банків, які потім поплатилися за принадні пропозиції в піку конкурентові), нерухомість залишається «летючим голландцем» у свідомості українців. Війна за клієнта до цього дня дається взнаки фінустановам у вигляді кислих активів. Але українці на тій хвилі хоч і залізли в борги, але все таки змогли придбати житло. Правда, тепер не рідко почуєш – якби знав, що так вийде, краще б орендував. Нинішнім позичальникам пощастить більше, запевняє влада. Зараз вона працює над створенням нових фінансово-кредитних механізмів для стимулювання попиту на житло, серед яких – дешеве іпотечне кредитування. За словами міністра регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства Анатолія Близнюка, серед «цілющих» механізмів – іпотека на 20-30 років  під 5-10% річних(!), і найголовніше - всебічне створення в країні умов для появи платоспроможного споживача.

Вже не знаю, як збираються впоратися з першим завданням, може, знову, як все у нас робиться, тільки на папері. Кожен, хто зіткнувся з кредитом, знає – береш під одну ставку, виплачуєш за іншою. Жоден банк не позичить, не накрутивши в договорі приховані і «відкриті» свої ризики, які потім акумулюються в додаткові 10 і частіше більше відсотків. Також в Україні дефіцит «довгої» гривні, банки видають кредити під депозити, а хто зараз тримає внесок більше напівроку? Так звідки ж візьметься дешева іпотека? При цьому не забувайте, що потрібен перший  внесок, який має пряме відношення до другого завдання влади – підвищення платоспроможності населення. А як воно вирішується, ми всі чудово бачимо – урізання,  скорочення, «оптимізація» і ще один новий термін – осучаснення, що має чітку законну назву - індексація. Наприклад, випадок із шахтарями-інвалідами. На це саме осучаснення їх соціальних виплат не вистачає 1,5 млрд. гривень. Історія тягнеться з 2002 року. Думаю, вирішиться не сьогодні (адже справа стосується не тільки названої категорії громадян, таких у черзі мільйони, а бюджет порожній). Загалом заборгованість по виплаті зарплат в Україні тільки за січень виросла на 6% - до більше 1 млрд грн.  І це за даними Держстату, а на думку експертів, сума перевалила за 12 млрд.  І мені, чомусь, у цю статистику віриться більше.

Та й сам прем'єр-міністр заявляє, що народ не платоспроможний, хоч і з посиланням на вчених - «одним із головних обмежень для економічного зростання учені вважають аномальну, несправедливу різницю в доходах громадян. Надмірна майнова нерівність є гальмом розвитку. Вона підриває віру в успіх країни і окремої людини. Переконання наших людей, виявлене соціологами, що успіх можливий тільки завдяки зв'язкам і корупції, не дозволяє розкритися творчим силам нації і окремої особи».

Відео дня

Тобто, сам він не знає, як живе пересічний українець. А живе він таким чином - середня номінальна заробітна плата в Україні в січні поточного року, за даними Держстату, склала 2,7 тис. грн., скоротившись у порівнянні з груднем майже на 11% (саме час брати іпотечний кредит).

Статистичне відомство, звичайно, уточнює - «зменшення розміру заробітної плати в січні в порівнянні з груднем є типовим сезонним щорічним явищем, яке пояснюється здійсненням одноразових виплат у кінці року (нагород за підсумками роботи за рік, за вислугу років, компенсаційних виплат за невикористану відпустку і т.д.). Цікаво, хто той щасливчик, якому довелося отримати «тринадцяту», де її ще платять? На жаль, податковий пресинг, особливо збирання наперед, а також преференції тільки для своїх і до них афільованих, давно позбавили цієї радості українців, як і підвищення зарплати. Пощастило, якщо ще не урізали. Як то кажуть, спасибі партії рідній.

До речі, дуже хочеться нагадати Миколі Яновичу, як він у квітні 2011-го  говорив про виділення в 2012 році на здешевлення іпотеки 10 млрд. грн.  – «підемо по лінії здешевлення кредитування і візьмемо на себе витрати з підготовки майданчиків під будівництво”. А голові Нацбанку доручив знизити ставки з діючих 18-19% до близько 12% під рефінансування НБУ. І де ж це хоч би на папері, в держбюджеті?

Тим часом, «іпотечну» турботу влади зрозуміти можна – переживає за прибуток з проданих за копійку рідним олігархам гектарів, на яких красуються незаселені новобудови з непідйомними для громадян квадратами. 

Хоча є варіант виходу з ситуації, що склалася. Його ще при за часу главою Донецької облдержадмісністрації озвучив Близнюк. Полягає ідея в створенні  системи «обміну» житла: «Ось живе жінка одна в трикімнатній квартирі, вона має пільги. Ви не забувайте, що окрім субсидій, є ще пільги. І до того часу, поки їй буде вигідно ні за що не платити і жити в трикімнатній квартирі, вона там житиме. А як тільки вона відчує, що їй потрібно платити за трикімнатну певну суму, а за однокімнатну - в три рази менше, вона зрозуміє, що краще їй не позичати гроші або на когось ображатися. Тоді з'являться стимули для таких людей. А поки є стимул тільки один: живи, а держава за тебе заплатить. Держава повинна підготувати відповідні малогабаритні (квартири), де люди зможуть спілкуватися, мати пральню, перукарню та інші послуги. Це велика робота (щось подібне до інтернату? – авт).».

Тобто, як відомо, тарифи на комунальні послуги тільки дорожчають, зарплати «заморожені», інфляція росте, а курс - в очікуванні включення друкарського верстата. За такої політики влади, скоро дуже багатьом буде нічим оплачувати свої квартири. Вони будуть вимушені їх продавати, перебираючись з «розкішної» трійки в однокімнатну. І таких пропозицій буде багато, що потягне за собою їх здешевлення. Ось вам і доступний вторинний ринок. Сюди додамо «казку» про 5-10% річних під іпотеку - і все гаразд. Ось тільки куди дівати тих, хто продасть однокімнатну? Близнюк вже придумав…

Нана Чорна