Набір велеречивих реляцій нинішньої опозиції прямо суперечить її діям. Дійсно, язиком молоти – не мішки носити.
З одного боку, пані Тимошенко говорить про «єдність демократичних опозиційних сил», звично називаючи словом «демократичним» те, що є авторитарним. Адже її "Батьківщиною" одноосібно керують панове Турчинов і Кожем’якін, а у "Фронті змін" немає іншої думки, окрім пана Яценюка.
З іншого боку, пан Яценюк провіщає, що «ми йдемо єдиним фронтом».
Але при цьому – пан Яценюк каже про вихід «на фінішну пряму» і пропонує «поставити крапку» щодо об`єднання опозиції протягом трьох тижнів». А "Батьківщина" приймає рішення, що вона та інші опозиційні сили повинні узгодити єдиний список кандидатів у депутати до початку травня.
Соня Кошкіна написала на сайті «Лівий берег» про атмосферу з`їзду: «Збоку це нагадувало чи то сеанс масового гіпнозу, чи то - психозу». У принципі, у психоз вганяють і гіпнозом.
Сергій Лещенко написав в «Українській правді»: «після себе Турчинов надав слово Яценюку, який дуже хотів сподобатися присутнім. Він звернувся до портрета на сцені: шановна і дорога Юліє Володимирівно!» Мені це нагадало випадок містицизму із радянського часу: виступаючи на XXII з`їзді Компартії, стара більшовичка Лазуркіна, багаторічний в`язень сталінських таборів, розповіла про розмову, яку вона мала з Володимиром Леніним уві сні. Ленін просив забрати з мавзолею надокучливого наступника. І з`їзд виконав волю покійного вождя – прибрав Сталіна з Мавзолею.
Це не фінішна пряма, про яку каже пан Яценюк, а «фінішна крива». І причина цієї «кривизни» в тому, що місце в прохідній частині списку «Фронтової Батьківщини» можуть гарантувати не всім. А ось хто потрапляє в цей замінник депутатського щастя, потрібно «дотерти» між собою панам Турчинову, Кожем`якіну, Яценюку.
Але ж є ще «Народна самооборона», яка приєдналася до "Батьківщини". І якщо врахувати групу В`ячеслава Кириленка, яка раніше влилася до "Фронту змін", то кількість робочих місць в гіпотетичному списку ще більше скорочується.
Це криза перевиробництва опозиції.
Банкова має бути рада такій опозиції, оскільки та кількома колонами набирає більше, ніж спільним списком.
Ситуація вигідна панам Турчинову, Кожем`якіну, Яценюку, які увійшли в політичний зговір. Вони, а не пані Тимошенко, будуть формувати, не впевнений, що безплатно, майбутній список. Вони не зацікавлені у звільненні пані Тимошенко з в`язниці. Тимошенко потрібна Турчинову, Кожем`якіну, Яценюку не на волі, а в якості символу. Ситуація нагадує лист до Ватикану монсеньйора Нореллі із «17 миттєвостей весни»: «Пастор Шлаг – або світлий образ його – допоможе нашим пастирям в майбутньому нести своє світло туди, де було царство нацистської пітьми». Дійсно, досить з Тимошенко і «світлого образу»...
Ситуація не вигідна багатьом нинішнім депутатам з "Батьківщини". Їм невдовзі пояснять, нехай готуються, чому, з якої «суттєвої» причини, вони до прохідної частини списку не потрапляють. Зрозуміло, ніхто в «суттєві» причини не повірить. І ось тут почнеться найцікавіше. Ті, кого відправлять в утилізацію, почнуть говорити. Нас чекає сеанс самовикриття "Батьківщини" і "Фронту змін", перед яким горезвісний ящик Пандори буде здаватися порожньою картонною тарою з-під пива.
Ситуація не вигідна пані Тимошенко, яка втрачає контроль над своїми підлеглими, що швиденько переорієнтувалися на панів Турчинова, Кожем`якіна, Яценюка.
Опозиція карикатурна, бо непослідовна. Це номери з репертуару клоунів. Кілька «перлин» із моїх особистих досьє.
Пані Тимошенко про пана Яценюка.
21 січня 2009-го вона сказала, що проект Яценюка фінансує бізнесмен Фірташ. 16 червня 2009-го назвала Яценюка тим, хто працює в команді проти неї. 15 червня 2009-го назвала його технічним кандидатом чинного глави держави. 4 листопада 2010-го поширювала чутки, із ким саме “не тим” вечеряє Яценюк.
Це я вибрав не найгостріше з того, що Тимошенко дозволяла собі про Яценюка.
Пан Яценюк про пані Тимошенко теж висловлювався.
В інтерв`ю газеті «Аргументи і факти» 23 липня 2009-го - без будь-якого рішення суду - Яценюк заявив, що «газовий контракт, підписаний НАК "Нафтогаз Україна" за директивою прем`єр-міністра Юлії Тимошенко, - це злочин, і винні в ньому мають бути покарані». 18 грудня 2009-го звинуватив Тимошенко в тому, що вона «збрехала МВФ». 1 листопада 2009-го – у тому, що «Тимошенко знала, що в Україну йде грип, але не діяла. 9 лютого 2010-го - у тому, що «Тимошенко і Ющенко остаточно розвалили демократичний табір». 18 червня 2009-го - у тому, що «у прем`єр-міністра Тимошенко немає власної послідовної ідеології". 30 вересня 2009-го - у тому, що «Тимошенко в змові з бандою з питання приватизації Одеського припортового заводу». 26 серпня 2009-го - у тому, що «Тимошенко тягне Україну в кабалу Москви». 5 січня 2009-го назвав Тимошенко «прикладом політичного хижака».
Питання про те, як може бути партнером Тимошенко Яценюк, який і вечеряє не з тими, і перебуває на утриманні бізнесменів, і схильний до технічного кандидатства - таке ж риторичне, як і те, наскільки може бути партнером Яценюка «політичний хижак» Тимошенко, що змовляється з олігархами з приводу Одеського припортового, політик, що не має власної ідеології, який здає Україну Москві, який розвалює демтабір, бреше міжнародним фінансовим організаціям та укладає злочинні контракти.
Мине зовсім небагато часу, і - після реляцій про «майбутню перемогу» - вони знову будуть поливати одне одного. Не парфумами.
Вони були такими як влада, вони такі як опозиція. Вони кажуть, що ситі по горло, і як усі ситі по горло хочуть ще більшого. І вони знову рвуться до влади. У розрахунку на коротку пам`ять виборця.
В’ячеслав Піховшек
